Як не стати ворогами, маючи спільний бізнес
Створюючи спільний бізнес необхідно відразу подбати про те, щоб конфліктних і спірних питань було якомога менше
Існує поширена практика відкриття бізнесу шляхом об’єднання капіталів декількох осіб, які мають сімейні або дружні відносини.
Таке об’єднання спочатку грає позитивну роль - дозволяє розпочати якийсь бізнес, але з часом створює певні проблеми для засновників: хтось працює більше, а хтось менше, хтось ефективно, а хтось не дуже, хтось продовжує фінансувати, а у когось немає можливості або бажання. Виникають спірні і конфліктні ситуації. В народі ж не дарма кажуть: «Брат ти мій, а хліб їж свій». Тому при розподілі прибутку (якщо він звичайно є) виникають питання щодо справедливого визначення долі кожного. Якщо прибутку немає, то ситуація ще гірша. Після таких розбірок може виникнути ситуація, коли один із засновників побажає вийти з бізнесу. При цьому він часто претендує на ту вартість, яку вносив до статутного капіталу на початку діяльності.
Це приблизно нагадує ситуацію, коли при розлученні один із подружжя вимагає повернути ті кошти, які їм подарували на весілля його родичі. При цьому вони прожили багато років разом і давно вже ці кошти витратили на подорожі, побутові цілі, одяг, взуття, харчування.
Тож ділити можна і потрібно те, що є у подружжя на момент розлучення.
Так і у бізнесі. Співвласники повинні розуміти, що кошти чи майно, які вони внесли до статутного капіталу підприємства стають власністю цього підприємства, а засновник натомість отримує долю у статутному капіталі, яка вказує якою частиною активів він володіє у спільній власності. Відповідно до своєї частки він має право претендувати на частину отриманого прибутку, або на частину спільної власності при виході із складу засновників. Тобто, якщо за час діяльності активи бізнесу збільшилися, то він може отримати більше, ніж вносив на початку діяльності, якщо ж підприємство збанкрутіло – нічого не отримати.
Отже, поділу підлягає те, що є у власності підприємства на момент виходу зі складу засновників
Для того, щоб в ході діяльності виникало менше спірних питань, потрібно, незважаючи на ступінь родинних зв’язків і довіри, максимально все прописати у статутних та розпорядчих документах створеного підприємства. Доцільно буде визначитися з вкладом кожного у спільну діяльність:
- Якщо засновники є працівниками створено підприємства, то за роботу повинні отримувати заробітну плату, встановлену відповідно до займаних посад (і вона може бути дуже різна).
- Якщо підприємство потребує залучення додаткового фінансування, то власники повинні або ж внести особисті кошти у тому розмірі, яка відповідає частці кожного, або ж залучити кошти іншим чином, наприклад взяти позику. Якщо ж фінансує один із засновників, то йому належить відшкодувати втрачені відсотки, які б він отримав розмістивши ці кошти на депозитному вкладі, або ж відсотки, які б підприємство заплатило банку за отриманий кредит (але розмір цих відсотків повинен бути оговорений і погоджений між учасниками до залучення коштів). Як каже народна приказка: «Чим точніше розрахунок, тим міцніша дружба».
- Якщо засновники не задоволені роботою того з них, хто, наприклад, взяв на себе керівництво підприємством, але при цьому інші не хочуть чи не можуть виконувати ці обов’язки, то потрібно залучити досвідчену сторонню особу, тобто найняти на роботу керівника, який буде управляти підприємством та бути підзвітним і підконтрольним засновникам. Доцільно оплату праці і стимулювання такого керівника пов’язати з кінцевим результатом роботи підприємства.
Такі і подібні заходи допоможуть зняти частину «гострих» питань, які можуть виникати у роботі.
Отже, якщо засновники при створенні та в процесі діяльності спільного бізнесу усі умови роботи та фінансування закріплятимуть у розпорядчих документах та будуть керуватися ними, то спірних питань і приводів для образ та непорозумінь буде значно менше.
- Історія повторюється. І вона має повторюватись правильно Віктор Плахута вчора о 17:05
- Без землі. Небо хамелеонів Олег Короташ вчора о 16:19
- 3 роки вторгнення. 11 років війни. 400 років нашої боротьби Володимир Горковенко вчора о 12:31
- Процедура переведення військовослужбовця в іншу частину після самовільного залишення Тетяна Шупик вчора о 12:16
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін вчора о 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак вчора о 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко вчора о 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 23.02.2025 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
-
Литва розпочала розбирати ЛЕП до Росії. Частину обладнання передадуть Україні – фото
Бізнес 2387
-
Що для України означає результат виборів у Німеччині
Думка 2267
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 2056
-
FT: У нового уряду Німеччини будуть проблеми зі збільшенням допомоги Україні
Фінанси 1535
-
Третій за величиною НПЗ Росії зупинився після атаки українських дронів
Бізнес 1495