"Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями
Вплив фінансової неграмотності на боргові зобов'язання українців і важливість розумного використання кредитів як інструменту.
«Кредитні мінуси» вже давно стали органічною частиною життя українців, що не дивно: приблизно 29% населення нині живе у бідності. Серед очевидних причин – воєнні дії та їхній вплив на економіку загалом, серед неочевидних – відсутність у людей навіть базового розуміння, як працює фінансова грамотність.
Механізм потрапляння в борги зрозумілий: це відбувається тоді, коли витрати людини перевищують доходи. Однак не завжди ці витрати є раціональними й невідкладними аж настільки, щоби звертатися до кредитного ліміту.
Ось декілька причин, чому люди так легко потрапляють у боргові зобовʼязання:
1. Стирається межа між банком і людиною. Отримати кредит чи відкрити великий кредитний ліміт нині можна не просто не йшовши до банку, а й перебуваючи за кордоном. До речі, кредитний ліміт нині може відкрити навіть студент, у якого, зазвичай, або зовсім немає доходу або ж він невеликий.
2. Підсвідоме бажання жити краще. Нині кредитки обслуговують культуру невідкладного задоволення, яка культивується в суспільстві. Усі хоч раз дозволяли собі нераціональну купівлю, однак чи варто робити її з кредитних коштів?
3. Відсутність усвідомлення, що це не особисті кошти. Іноді здається, що підвищити ліміт ще на 50$ це невелика проблема. Однак 50$ сьогодні, а потім післязавтра, це вже 100$, які доведеться повертати. Так люди непомітно для себе поглиблюють боргову яму.
4. Поведінкові патерни, які дісталися «в спадок» від батьків. Змінити фінансові звички, втім як і будь-які інші, – одна з найскладніших задач. Люди часто навіть не помічають, що користуються хибними стратегіями поведінки з грошима, бо їхні родичі теж так робили.
Кредитки насправді не є проблемою, якщо ви раціонально використовуєте ці кошти. Щоби не стати заручником боргів перед банком, їх варто насамперед розглядати як паличку-виручалочку для:
- неочікуваних потреб (наприклад, терміновий похід до лікаря чи незаплановані побутові витрати, як-от перекрити вартість оренди через затримку зарплати),
- інвестиції в себе (якщо прагнете здобути нову професію чи покращити скіли у вже наявній).
Варто зазначити, що проблеми з кредитними лімітами не є проблемою лише людей, які перебувають у скруті, населення з зарплатою вище середньої теж часто потрапляють на цей гачок, адже не розуміють, як мають працювати особисті фінанси.
Перше правило – навчитися жити на ті кошти, які заробляєш. Наступний крок – почати формувати принаймні невелику подушку безпеки, при наявності якої кредитний ліміт не буде вашим єдиним виходом. Є просте правило 10%, які варто відкладати, і яке працює навіть для невеликих зарплат. Середня зарплата в Україні – 20 тисяч гривень, 10% від неї – 2000 гривень. Щомісячне відкладання цієї чи трохи меншої суми зможе стати вашою базою для непередбачуваних ситуацій.
Якщо ж ви вже таки залізли в кредитний ліміт, треба постаратися закрити його ще до виходу з пільгового періоду. Інакше ви потрапите в замкнене коло, де будете нескінченно платити з користування кредитом. Тут варто зрозуміти, як створити ці додаткові гроші, які можуть перекрити борг. Найпростіше – поглянути на свій дім і, можливо, щось продати – ми навіть не усвідомлюємо, скількома речами не користуємося. Якщо дозволяє робота, візьміть додаткові проєкти / зміни абощо. Чи буде це дискомфортно? Так. Але рано чи пізно кредит доведеться повернути.
Насамкінець хочу навести приклад із життя: моя мама зростала в системі координат, де не пояснювали, що таке фінансова грамотність і для чого вона потрібна. Саме тому ми жили на широку ногу, могли витратити зарплатню за три дні й, зрештою, поступово опинялися в боргах. Так тривало доволі довго, поки я не подорослішала й не розібралася в тому, як працюють фінанси. Я поділилася з мамою цими знаннями, тож вона продала деякі непотрібні речі, правильно розрахувала процес погашення позик і змогла вибратися з боргів.
Чи можемо ми звинувачувати в такому підході наших батьків? Ні. Цей оверконсʼюмеризм часто є наслідком бідного дитинства, а також рамок, у яких вони жили за часів СРСР. Наша ж задача – розірвати це коло фінансової неграмотності й навчитися раціонально використовувати гроші, щоби ми керували ними, а не були заручниками.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654