Повернення кримінальної відповідальності за брехню у декларації
Чи є підстави для "посадок"?
Минув понад місяць від скандального рішення Конституційного Суду України, яким визнано неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі – КК) – «Декларування недостовірної інформації».
Попри гучні заяви парламентарів щодо необхідності швидкого відновлення кримінальної відповідальності за брехню у декларації, справа дійшла до діла лише 4 грудня 2020. У Верховній Раді України прийнято законопроект № 4460‑Д, який, за словами депутатів, є компромісним варіантом наявних у Раді законодавчих ініціатив.
1. Що прийняли?
В частині кримінальної відповідальності законопроект доповнює КК двома статтями:
• ст. 366-2 КК «Декларування недостовірної інформації».
Частина 1. Умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від близько 1 млн грн до близько 9 млн грн (в залежності від розміру прожиткового мінімуму).
Покарання: Штраф (від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн) або громадські роботи (від 150 до 240 год).
Частина 2. Умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 9 млн грн.
Покарання: Штраф (від 51 тис. грн до 85 тис. грн) або громадські роботи (від 150 до 240 год), або обмеження волі на строк до 2 років.
• ст. 366-3 КК «Умисне неподання декларації».
Покарання: Штраф (від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн) або громадські роботи (від 150 до 240 год).
При цьому, і за ст. 366-2 КК, і за ст. 366-3 КК визначене додаткове покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Згідно процедури, надалі законопроект буде підписаний Головою ВРУ та переданий на підпис Президенту. Відкритим залишається питання накладення Президентом вето, оскільки, з однієї сторони у влади є чітка ціль – повернути кримінальну відповідальність за недостовірне декларування до кінця 2020 року (часу вже не так багато), з іншої – законопроект самого ж Президента передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, така ж позиція була озвучена ним на засіданні Нацради з питань антикорупційної політики.
2. Що з обмеженням волі?
По-перше, відповідно до КК, декларування недостовірної інформації за ч. 2 ст. 366-2 КК є нетяжким злочином. Враховуючи визначені засади призначення покарання та судову практику, реальне обмеження волі буде призначатися чиновникам настільки рідко, що це буде сенсаційна подія.
По-друге, даний злочин НЕ визнаний корупційним (перелік у примітці до ст. 45 КК), а тому до нього не будуть застосовуватися обмеження щодо призначення покарання (іспитовий строк, або як кажуть у народі «условка»). Тобто, у випадку призначення чиновнику обмеження волі існує висока ймовірність його звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.
По-третє, буде продовжуватися практика укладання угод про визнання винуватості.
Якщо підозрюваний та його захисник побачать неперспективність справи, то вигідніше укласти угоду з прокурором і одразу визначити в ній покарання у вигляді штрафу або звільнення від відбування покарання з іспитовим строком. Суду залишиться лише її затвердити.
Такий шлях був популярний і за існування попередньої норми - ст. 366-1 КК, зокрема, і в практиці Вищого антикорупційного суду.
По-четверте, існує можливість звільнення від кримінальної відповідальності згідно з ст. 47 КК (передача на поруки) та ст. 48 КК (зміна обстановки).
Для першого варіанту необхідно, щоб особа щиро покаялась, злочин було вчинено вперше, а трудовий колектив звернувся із клопотанням про взяття на поруки. Для другого варіанту потрібен факт вчинення злочину вперше, а також зміна обстановки внаслідок якої діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Враховуючи специфіку злочину, ймовірність звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 47, 48 КК невелика, однак, відкидати цей варіант не можна.
3. Що очікує на чиновників у випадку обмеження волі?
Розглянемо варіант призначення реального покарання у вигляді обмеження волі, оскільки теоретично такий розвиток подій можливий.
Це покарання необхідно відбувати у виправних центрах (НЕ у виправних колоніях). Для візуалізації, виправні центри в Україні це комплекс будівель радянського зразка, з гуртожитками, їдальнями, виробничими цехами, майстернями, іншими промисловими зонами.
У виправних центрах засуджені можуть мати портативні персональні комп'ютери, гроші, мобільні телефони, користуватися засобами мобільного зв'язку. Якщо у засудженого гарна поведінка і він має сім'ю, то після відбуття 6 місяців може проживати за межами гуртожитку із сім’єю. Крім цього, засуджені можуть проживати зі своїми сім'ями в орендованих квартирах в межах виправного центру.
Тобто, тюрми, кайданків, роби та інших класичних ознак ув’язнення не буде.
Не зовсім погоджуюсь із думкою, що умови відбування покарання у виправних центрах є «курортними». Все ж таке це достатньо серйозне обмеження звичного способу життя та відсутність підвищеного комфорту для чиновників. При цьому забезпечується реальність покарання, якої фактично не існує при сплаті штрафу, який є копійками проти розміру незадекларованого майна.
Отже, станом на цей час «посадки» відміняються. Якщо норми КК не зазнають змін, то вочевидь продовжиться практика накладення штрафів за недостовірне декларування, і як результат - невдоволення активістів та суспільства, які вимагають хліба та видовищ відносно чиновників-корупціонерів.
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5338
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2394
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2167
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1762