Примусити до добровільної сплати
В Україні впроваджується податковий комплаєнс: на що чекати?
Проблема добровільної сплати податків – одна з найактуальніших в усьому світі, а відтак – в міжнародній практиці вже існує чимало доробків, які добре себе зарекомендували. Прийнято говорити про так званий податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, що спонукають останніх дотримуватися вимог податкового законодавства та вчасно сплачувати податки, збори й платежі.
Наразі тема впровадження податкового комплаєнсу дійшла і до України. Що виглядає цілком природнім – на тлі реформування всієї податкової інституції.
В цьому контексті Офіс великих платників - в авангарді процесу. Адже він свого часу саме й створювався як структура, котра повинна забезпечувати максимальний рівень добровільної сплати податків, збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів.
Основні напрями обслуговування великих платників — налагодження партнерських відносин та підтримка й заохочення платників податків до добровільної сплати – на основі довіри та взаєморозуміння.
Нині податкове супроводження великих платників податків, яке ми забезпечуємо, ґрунтується на принципах:
- компетентність — висока кваліфікація фахівців, які здійснюють податкове супроводження платників податків;
- орієнтованість на платника податків — приділення уваги платникам податків, з урахуванням конкретної ситуації;
- неупередженість — справедливе та рівне ставлення до кожного платника податків, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
- об’єктивність — урахування всіх факторів, що впливають на оподаткування та поведінку платника податків;
- зручність та доступність — забезпечення платникам податків можливості отримання комплексу адміністративних послуг максимально швидко, просто й комфортно, передусім – в режимі online через Електронний кабінет, як то кажуть, «не встаючи з дивану».
В той же час – незважаючи на вищеозначений пакет принципів, котрий ми практикуємо, знаходити порозуміння з платниками непросто.
Це красномовно ілюструють цифри боргу (незважаючи на те, що цього року він значно скоротився): наразі за великими платниками, які не поспішають розраховуватись з державою, значиться близько 14,6 млрд грн боргу.
Не останню роль в цій сумі відіграють борги по так званій частині чистого прибутку, яку, згідно з розпорядженням КМУ мають сплачувати державні підприємства, або ті, де держава виступає акціонером. Нагадаю, йдеться про відрахування у розмірі 90% від чистого прибутку.
Стягнення цієї заборгованості наразі питання надскладне.
Адже частина чистого прибутку – це не податковий платіж, на який могли б поширюватись норми ПКУ. Отже – ми не можемо примусового його стягувати.
Суди, своєю чергою, трактують повноваження органів ДФС у цьому питанні неоднозначно. Більшість навіть не приймають позовні заяви до розгляду, вважаючи, що фіскали не мають жодних повноважень на стягнення заборгованості із державних підприємств – платників частини чистого прибутку, оскільки – згідно ст.9 ПКУ – цей платіж не відноситься до податків (зборів, обов’язкових платежів). Між тим, борги ростуть.
До прикладу, у травні цього року державне підприємство не сплатило частину чистого прибутку за І квартал 2019 року, яку, до речі, вони самостійно задекларували. Результат: заборгованість одразу зросла на 1,73 млрд грн.
Вихід з подібного замкненого кола – лише на законодавчому рівні. Ми вже не один раз наголошували: слід домогтися, аби частина чистого прибутку (доходу) підприємств отримала статус платежу, який за законом вилучається до бюджету. Офісом великих платників надавались пропозиції щодо відповідних змін в законодавство. Це зняло б вільне тлумачення ситуації судами та дозволило б контролюючим органам стягувати зазначену вище заборгованість. Зміни поки що залишаються лише у вигляді пропозицій.
Що у залишку? Страждає в першу чергу бюджет країни. Несумлінні платники – попри всі умовляння та заклики до доброчесності – час од часу залишають його без надвеликих надходжень. Приклад несплати до бюджету майже 2 млрд грн. – більш ніж красномовний.
Очевидно, що без певних змін на законодавчому рівні, які б забезпечили достатній рівень відповідальності платників, годі чекати радикальних змін у податковій культурі.
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 440
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 126
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 99
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8625
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7344
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4177
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3413
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2807