Суддя проти Правосуддя

Проте, на практиці не так все просто. 

Процесуальні кодекси детально визначають строки вчинення процесуальних дій, а у випадках відсутності конкретного строку вказуєються "розумні строки".

Із введенням нового КПК, слідчі судді "змушені" часто позачергово розглядати кримінальні справи ігноруючи цивільні та адмінстративні справи, що має наслідком затягування  (продовження) строків розгляду останніх видів справ.

Діюча судова реформа, не передбачає поділу на суддів криміаних та цивільних, адміністративних  справ у судах першої інстанції. Нажаль ...

Проблема строків розгляду справ, настільки серйозна, що ВССУ 17.10.2014р. прийняв постанову №11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення. 

У цій постанові ВССУ звернув увагу на таке ( дозволю собі зацитувати окремі найбільш важливі пункти)

- Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист,

- Матеріали судової практики свідчать про те, що основними причинами порушення процесуальних строків є недоліки в діяльності судів, пов'язані насамперед із незадовільною (!!!) організацією судового процесу,

- Внаслідок недоліків, допущених при підготовці цивільних справ до судового розгляду, недостатнього вивчення матеріалів досудового розслідування при підготовчому провадженні, несвоєчасного повідомлення учасників судового процесу та інших суб'єктивних причин розгляд справ неодноразово відкладається,

- Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року),

- Таким чином, згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження,

- Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв'язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду,

- Оцінюючи поведінку органів державної влади (насамперед суду), слід враховувати своєчасність призначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань у призначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення та направлення його особам, які брали участь у справі; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обов'язків, у тому числі щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату та місце судового засідання; своєчасне виготовлення журналу судового засідання та протоколу про окремі процесуальні дії; повноту і своєчасність прийняття суддею заходів щодо учасників процесу та інших осіб у сфері здійснення правосуддя, направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальної тяганини у справі, зокрема, щодо контролю за строками проведення експертизи; своєчасну видачу виконавчого документа та направлення його до органу, уповноваженого виконати судове рішення.

- Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

- Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

- Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків. 

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" за невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

НА ПРАКТИЦІ сторони не подають заяви до ВККС під час розгляду справи через затягування процесу, бо отримають упередженого суддю у своєму процесі і як наслідок шанси переконати такого суддю у своїй правоті (виграти процес) є доволі незначні. (але по одинокі випадки бувають)

- У разі виявлення під час апеляційного чи касаційного розгляду справи фактів невиправданого порушення суддями процесуальних строків здійснення цивільного судочинства судам апеляційної та касаційної інстанцій необхідно застосовувати право на постановлення окремих ухвал (статті 320, 350 ЦПК)

 НА ПРАКТИЦІ  такого не зустрічав, щоб судді "своїх"  колег в чомусь звинувачували.

Варто, при здійсненні цієї чергової  судової реформи врахувати строки розгляду справ, розподіл справ, встановити правові механізми дотримання строків розгляду справ.

Часто бувають випадки, що коли вже є рішення у справі, то обставини життя так змінились, що воно вже не є потрібним.

Відомий афоризм "Відкладене правосуддя - не здійснення правосуддя".

автор, 

юрист Іван Цебак

18.02.15р.