Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.10.2014 12:03
"Що вище паркан, то кращий сусід".Нам потрібен Великий український мур
Проект «Стіна» не має залишатися лише предметом передвиборчого піару Під час парламентської передвиборчої кампанії багато хто згадував тему побудови «Великої української стіни». Безумовно, зведення цієї фортифікаційної споруди є вкрай потрібним. Втім,
Проект «Стіна» не має залишатися лише предметом передвиборчого піару
Під час парламентської передвиборчої кампанії багато хто згадував тему побудови «Великої української стіни». Безумовно, зведення цієї фортифікаційної споруди є вкрай потрібним. Втім, його назва «Проект «Стіна» видається не зовсім вдалою.
Оборонні фортифікаційні споруди для захисту мешканців міст, поселень і територій від потенційного агресора в Україні повік-віків називали «мурами». У часи середньовіччя мури оточували фортеці, замки, монастирі, міста. Зазвичай мури з'єднували вежі в фортеці. Окрім захисних функцій мури також мали важливе символічне значення — вони демонстрували статус і незалежність громад, що жили за мурами.
Мури ставали символом міст. І навіть сьогодні мешканці моєї рідної Вінниці пишаються «Вінницькими мурами», а львів’яни гордяться оборонними мурами Львова – як ознакою давньої і славної історії цих міст.
Здебільше, говорячи про мур, мають на думці стіни, що оточують міста та фортеці. Однак теж створювалися протяжні мури, призначені для захисту районів і країн – такі, наприклад, як Авреліанів мур, метафоричний Атлантичний мур, Великий китайський мур. Вони простягалися далеко за межі міст і використовувалися для оборони регіонів та позначення меж територій.
Але й в новітні часи потреба в мурах не зникла. Найвідомішим муром сучасності був легендарний Берлінський мур. Після нього побудували оборонний бар'єр між Кореями. До кінця 20-го століття «мури безпеки» швидкими темпами почали зводитися всією планетою.
Починаючи з 1990 р, індійці звели Великий індійський мур довжиною 550 км уздовж 740-кілометрового кордону з Пакистаном. Він майже повторює «лінію контролю» між двома частинами розділеного Кашміру. Це - невизнаний юридично, але de facto кордон, який спочатку називався «Лінія припинення вогню». Пакистан вже не раз скаржився в Раду безпеки та в Генасамблею ООН, заявляючи, що індуси порушили всі можливі закони і угоди, самотужки створивши кордон. В свою чергу Індія заявляє, що паркан запобігає інфільтрації на територію індійського Кашміру спонсорованих пакистанцями бойовиків. Реалізація індійського проекту «Мур» тривала майже півтора десятиліття і закінчилася тільки в 2004 р.
В середині 90-х на кордоні США і Мексики американці почали зводити Великий американський мур — комплекс загороджувальних інженерних споруд, призначення яких стати бар'єром на шляху нелегальної міграції з Мексики та перешкодою для наркоторгівлі. Наприкінці 90-х Туреччина побудувала паркан в районі Хатай, який колись належав Сирії.
Вже на початку 21 століття на зведення муру завдовжки в 600 кілометрів зважилася і Саудівська Аравія, відхопивши значний шматок єменської території. Мур призначений для запобігання контрабанди зброї і проникнення екстремістів до ваххабітського королівства.
Переконавшись в ефективності мурів, ЄС за власний рахунок спорудило на півночі Африки шестиметровий паркан з металевих листів. Марокканці називають його «Стіною ганьби». Ця захисна споруда має обмежувати приплив нелегальних арабських іммігрантів. Вона частково пролягає територією Марокко, якому Іспанія, відпускаючи, «недодала» два міста - Сеута і Мелілья.
Свій мур звели й ізраїльтяни – щоб відгородитися від атак палестинських шахідів на ізраїльські міста. Вже після побудови кількох секторів муру масові теракти палестинських смертників майже зійшли нанівець. Споруда цього муру триває незважаючи на резолюцію ГА ООН та осуд з боку європейських країн.
“Що вище паркан, то кращий сусід” – каже давня українська приказка. На жаль, за роки незалежності Україна не спромоглася облаштувати свій кордон загороджувальними спорудами. Сьогодні його вільно перетинають нелегали, терористи і контрабандисти, тому не дивно, що переважна більшість українців бажає відгородитися муром від неадекватних сусідів. Для українців це вже не просто бажання і не просто оборонна споруда. «Великий український мур» став частиною національної ідеї, якщо хочете – національною мрією, яка відповідає уявленню українців про облаштування власної країни. Ця мрія має дуже раціональну природу – мур не лише захистить від ворогів, але й матеріально зафіксує знаходження України в Європі і відокремлення від недружньої цивілізації та розрив з лихим минулим.
Сьогодні ця ідея починає перетворюватися на реальність, але, систему загороджувальних інженерних споруд, яку планується спорудити на кордоні з Російською Федерацією, правильніше називати не «Стіною», а «Муром». Назва «мур» точніше відповідає оборонно-фортифікаційному призначенню цього проекту і традиціям українського слововживання. Погодьтеся, слово «стіна» здебільше сприймається як елемент будинку або приміщення.
Втім, яким би словом не називалася ця військово-інженерна система – «вал», «лінія», «паркан», «укріплення», «стіна» або «мур», вона не має залишатися лише предметом передвиборчого піару. Верховна Рада нового скликання обов’язково повинна передбачити фінансування цього проекту в бюджеті 2015 року, а новий коаліційний Уряд зобов'язаний розробити Програму спорудження проекту «Мур» на майбутні роки. Це є дуже важливим, адже без «Великого українського муру» українці ніколи не почуватимуться у безпеці, а наша держава не матиме повноцінної незалежності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
Топ за тиждень
Популярне
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18209
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14042
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6137
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2527
Контакти
E-mail: [email protected]