Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Геннадій Ткачук, для Главкому
23.07.2014 15:55
Іменні квитки - неповага до фундаментальних прав людини
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Геннадій Ткачук, для Главкому
http://glavcom.ua/articles/21038.html
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
Топ за тиждень
Популярне
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16168
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5639
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4074
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2792
Контакти
E-mail: [email protected]