Повна реабілітація особи, як підстава для отримання компенсації від держави
Проблема з відшкодуванням шкоди особі за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності
Всім відомо, що Україна наразі не може вважатись державою, у якій у повному обсязі гарантуються права і свободи людини, передбачені як національним законодавством, так і «Конвенцією про про захист прав людини і основоположних свобод», яка була ратифікована з боку нашої держави ще у далекому 1997 р. Зокрема, однією з найболючіших проблем вітчизняного правозастосування є численні випадки незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що національне законодавство передбачає певний юридичний захист цієї категорії особ, що потерпіли від свавілля з боку держави. Зокрема, згідно положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі за текстом – Закон), особам, які були без законних підстав притягнуті до кримінальної відповідальності, та зазнали обмежень свої прав і свобод, надається право вимагати відшкодування завданих матеріальних, моральних, та репутаційних збитків. Згідно ч.2 ст.1 Закону, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Водночас, згідно ст.2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках (зокрема) постановлення виправдувального вироку суду, або закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Таким чином, законодавство пов`язує право особи на відшкодування шкоди виключно з фактом повної реабілітації цієї особи.
Але у практиці правозастосування існують непоодинокі випадки, коли одну і ту ж особу було притягнуто до кримінальної відповідальності за декількома статтями Кримінального Кодексу, та/або за декількома епізодами обвинувачення, або особа була обвинуваченим у декількох кримінальних провадженнях, що розглядались окремо, і відносно цієї особи одночасно існує декілька процесуальних рішень (постанов слідчого, прокурора, вироків або ухвал суду), частина з яких за змістом є реабілітуючими, а частина – ні.
Виникає питання: чи має особа право на відшкодування шкоди за тими епізодами (провадженнями), у яких її повністю реабілітовано, якщо за іншими провадженнями існує обвинувальний вирок, або ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності?
Прямої відповіді на це питання як у Законі, так і в інших нормативно-правових актах не існує. Зазначене у Законі поняття «постановлення виправдувального вироку суду, або закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати» є незрозумілим в аспекті: а наскільки воно стосується окремих епізодів, якщо провадження було об`єднаним із декількох, і по ньому існує один вирок (постанова), у якому наведені різні підстави завершення справи за окремими епізодами? А як належить тлумачити цю норму, якщо із об`єднаного провадження було виділене інше провадження, і по ньому прийняте окреме процесуальне рішення?
Судова практика касаційної інстанції з цих питань є неоднозначною.
В більшості випадків суди вважають, що поняття «повна реабілітація» повинна стосуватись всіх епізодів, які розслідувались стосовно особи у певний проміжок часу, за який особа вимагає відшкодування шкоди (наприклад, ухвали ВССУ від 29.02.2012 р. у справі № 6-34493св11, від 10.09.2012 р. у справі № 6-29628св12, від 14.09.2012 р. у справі № 6-27679св12, від 30.11.2013 р. у справі № 6-28528св13). Але є і альтернативна думка: зокрема, згідно ухвали ВССУ від 29.10.2012 р. у справі № 6-35356св12, позивач був повністю реабілітований за злочини, передбачені п. п. "а", "е" ст. 93 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 187 КК України та позивач був звільнений з-під варти 19 серпня 2006 року після 2 218 днів ув'язнення, перебуваючи під вартою в слідчому ізоляторі та відбуваючи покарання у виправній колонії, тобто більше 6 років, хоча згідно з ухвалою Верховного Суду України від 16 лютого 2006 року позивач вважається засудженим лише до 3 років позбавлення волі за ч. 1 ст. 122 КК України, що є максимальною санкцією цієї статті. З огляду на це, ВССУ залишив у силі судове рішення, яким позивачу була присуджена компенсація за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності.
Після початку роботи нового Верховного Суду, і нового персонального складу судових палат ми всі стали очевидцями докорінної зміни правових позицій у багатьох категорій справ. Але це чомусь не вплинуло на підходи КЦС до обговорюваної проблеми, яка так і є невирішеною остаточно. Зокрема, Верховний Суд у більшості випадків вважає, що повна реабілітація повинна бути у всіх кримінальних провадженнях (епізодах), про що свідчить, наприклад, постанова ВС від 6.03.2019 р. у справі № 161/10842/15-ц, але водночас постанова ВС від 29.01.2020 р. у справі № 757/1613/17-ц стверджує, що у ході розслідування кримінальної справи (провадження) з неї виділено епізоди за обвинуваченням позивача у вчиненні злочинів, провадження щодо яких було закрито за реабілітуючими підставами, і тому ВС вважає за можливе присудження позивачу відшкодування.
Які ж повинні бути висновки з цього?
На мою думку, якщо відійти від так званого правового пуризму, і застосовувати досить неоднозначну норму цього Закону з огляду на необхідність захисту загальних прав людини на свободу, особисту недоторканість, та презумпцію невинуватості, то повинно вважатись правильним, що право на компенсацію за незаконне кримінальне переслідування з боку держави стосується кожного конкретного епізоду безпідставного звинувачення. І не повинно мати значення, яким чином були об`єднані кримінальні провадження, і яким чином вони розглядались – важливо, яке саме процесуальне рішення було прийняте за результатами розгляду кожного окремого епізоду. Інший підхід означає дисбаланс прав і обов`язків особи і держави на користь останньої – тому що держава не буде нести жодної відповідальності, наприклад, за безпідставне звинувачення особи за декількома епізодами тяжких злочинів (що завдає суттєвих моральних страждань обвинуваченому, спричиняє тривале досудове та судове провадження, у частині випадків призводить до обмеження особистої свободи), прикривши наслідки такої безвідповідальної поведінки дійсно доведеним епізодом за нетяжким звинуваченням, за яким до того ж сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Будемо сподіватись, що останнє слово з цих питань скаже Велика Палата Верховного Суду.
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 24762
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 20505
-
СБУ затримала начальника управління податкової служби у Сумській області – фото
Бізнес 11504
-
У Кіровоградській області почали будувати ВЕС на 93 МВт. Гроші дає Укргазбанк
Бізнес 9001
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 8131