Здійснення оплати судового збору особою, яка не є стороною у справі
Правова можливість здійснення оплати судового збору особою, яка не є стороною у справі
22 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/4274/22 (ЄДРСРУ № 117176662) досліджував питання щодо можливості здійснення оплати судового збору особою, яка не є стороною у справі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина 1 статті Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Розміри ставок судового збору передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20 визнано помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу про сплату судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв`язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об`єкта справляння судового збору). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 1 березня 2002 ).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 910/13098/22 (ЄДРСРУ № 116203655).
ВИСНОВОК: Отже, повернення без розгляду позовної заяви/апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилася від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
- Тимчасовий захист в іншій країні: повторно й безвідмовно Світлана Приймак 10:15
- Страх знань про рак: чому ми боїмося? Ольга Канська вчора о 18:16
- Проблеми з дотриманням законодавства при забудові в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 17:44
- Це база: як досвід України в оборонці може стати фундаментом європейської безпеки Анатолій Хоменко вчора о 15:21
- Що для громадського сектору значить SOM та її вплив на ситуацію в Україні? Юлія Спориш вчора о 13:20
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків Євген Магда вчора о 09:00
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора Ольга Рубітель 26.02.2025 22:51
- Угода щодо корисних копалин між Україною та Сполученими Штатами Дмитро Зенкін 26.02.2025 17:01
- Успішна юридична стратегія: відновлення прав батька Юрій Бабенко 26.02.2025 16:57
- Як автоматизація юридичних процесів допомагає зменшити ризики? Олександр Вернігора 26.02.2025 15:18
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям Юлія Мороз 26.02.2025 14:13
- Кінець історії, або Гра без правил Дмитро Новицький 26.02.2025 09:20
- Ринок нерухомості: які пріоритети формують сучасний вибір квартир Раміль Мехтієв 26.02.2025 08:52
- Закупівлі БпЛА та РЕБ: що змінилося, а що досі гальмує постачання? Євгеній Сільверстов 25.02.2025 17:35
- Україна. Три неймовірних роки Євген Магда 25.02.2025 16:41
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям 479
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків 315
- Без землі. Небо хамелеонів 301
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора 273
- Розкрадання державного житла в Україні, або чому ВПО немає де жити 217
-
США вперше утрималися від підписання заяви членів СОТ з засудженням агресії Росії
Бізнес 6953
-
Оскароносного актора Джина Гекмена та його дружину виявили мертвими у власному будинку
Життя 2860
-
Rozetka перезапустила власну послугу оплати товарів частинами: що змінилося
Бізнес 2419
-
Названо росіян, яких Угорщина просить виключити із санкційного списку ЄС
Бізнес 2344
-
"Пас Трампу". Україна точно не боржник – про що йдеться в угоді про копалини
2046