Забезпечення позову шляхом арешту майна банку в ліквідаційній процедурі
Верховний суд: забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується, навіть за очевидності нікчемності правочину, не допускається
20 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/880/23 (ЄДРСРУ № 117105830) досліджував питання щодо недопущення забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суть справи: Незважаючи, що по-перше: спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду і їх перебування у володінні банку є незаконним, адже такі земельні ділянки із володіння Держави вибути не могли, і по-друге: на інтернет платформі он-лайн оголошень Prozorro-продажі вони виставлені на продаж - вжиття заходів забезпечення позову щодо їх збереження є недопустимим – Верховний суд.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Водночас, пунктом 1 частини сьомої статті 137 ГПК України чітко унормовано, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб.
Так, правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.
Пунктом 7 частини другої статті 46 вказаного Закону, яка має назву "Наслідки початку процедури ліквідації банку" визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
ВИСНОВОК: Приписами пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини сьомої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко передбачено, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не допускається.
- Тимчасовий захист в іншій країні: повторно й безвідмовно Світлана Приймак 10:15
- Страх знань про рак: чому ми боїмося? Ольга Канська вчора о 18:16
- Проблеми з дотриманням законодавства при забудові в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 17:44
- Це база: як досвід України в оборонці може стати фундаментом європейської безпеки Анатолій Хоменко вчора о 15:21
- Що для громадського сектору значить SOM та її вплив на ситуацію в Україні? Юлія Спориш вчора о 13:20
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків Євген Магда вчора о 09:00
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора Ольга Рубітель 26.02.2025 22:51
- Угода щодо корисних копалин між Україною та Сполученими Штатами Дмитро Зенкін 26.02.2025 17:01
- Успішна юридична стратегія: відновлення прав батька Юрій Бабенко 26.02.2025 16:57
- Як автоматизація юридичних процесів допомагає зменшити ризики? Олександр Вернігора 26.02.2025 15:18
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям Юлія Мороз 26.02.2025 14:13
- Кінець історії, або Гра без правил Дмитро Новицький 26.02.2025 09:20
- Ринок нерухомості: які пріоритети формують сучасний вибір квартир Раміль Мехтієв 26.02.2025 08:52
- Закупівлі БпЛА та РЕБ: що змінилося, а що досі гальмує постачання? Євгеній Сільверстов 25.02.2025 17:35
- Україна. Три неймовірних роки Євген Магда 25.02.2025 16:41
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям 479
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків 314
- Без землі. Небо хамелеонів 301
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора 273
- Розкрадання державного житла в Україні, або чому ВПО немає де жити 217
-
США вперше утрималися від підписання заяви членів СОТ з засудженням агресії Росії
Бізнес 6951
-
Оскароносного актора Джина Гекмена та його дружину виявили мертвими у власному будинку
Життя 2853
-
Rozetka перезапустила власну послугу оплати товарів частинами: що змінилося
Бізнес 2415
-
Названо росіян, яких Угорщина просить виключити із санкційного списку ЄС
Бізнес 2343
-
"Пас Трампу". Україна точно не боржник – про що йдеться в угоді про копалини
2046