Забезпечення позову шляхом арешту майна банку в ліквідаційній процедурі
Верховний суд: забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується, навіть за очевидності нікчемності правочину, не допускається
20 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/880/23 (ЄДРСРУ № 117105830) досліджував питання щодо недопущення забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суть справи: Незважаючи, що по-перше: спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду і їх перебування у володінні банку є незаконним, адже такі земельні ділянки із володіння Держави вибути не могли, і по-друге: на інтернет платформі он-лайн оголошень Prozorro-продажі вони виставлені на продаж - вжиття заходів забезпечення позову щодо їх збереження є недопустимим – Верховний суд.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Водночас, пунктом 1 частини сьомої статті 137 ГПК України чітко унормовано, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб.
Так, правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.
Пунктом 7 частини другої статті 46 вказаного Закону, яка має назву "Наслідки початку процедури ліквідації банку" визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
ВИСНОВОК: Приписами пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини сьомої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко передбачено, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не допускається.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 29456
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11472
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7340
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7003
-
Путін показав, що йому комфортно у багні, з якого його витягував Трамп
Думка 5653