Податкове повідомлення-рішення до закінчення кримінального провадження
Законність прийняття податкового повідомлення-рішення до закінчення кримінального провадження
21 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/18223/15, адміністративне провадження №К/9901/26734/18 (ЄДРСРУ № 78771811) в черговий раз досліджував питання щодо прийняття податкового повідомлення-рішення до закінчення кримінального провадження.
Нормами пункту 86.9 статті 86 (редакції діючої на час спірних відносин) Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Верховний Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить необхідність дослідження та встановлення цих обставин.
У межах спірних відносин суд першої інстанції залишив поза увагою аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом, та не надав фактичну оцінку обставинам справи на предмет їх належності та допустимості, натомість суд апеляційної інстанції врахував ці обставини.
Статус акта перевірки визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Отже, положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України щодо заборони контролюючому органу приймати податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, за відсутності рішення суду у відповідній кримінальній справі, мають імперативний характер, про що чітко зазначено в судових актах Верховного Суду України (Постанова ВС КАС від 04 вересня 2018 року по справі №2а-12531/12/2670, касаційне провадження №К/9901/832/18 (ЄДРСРУ № 76246299).
Враховуючи відсутність судового рішення з відміткою про набрання законної сили у кримінальному провадженні, яке ще перебуває на стадії досудового розслідування, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про передчасне прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до винесення обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, які набрали законної сили (Постанова ВС від 02 березня 2018 року у справі №815/7169/16, ЄДРСРУ № 72553581).
ВИСНОВОК: Акт перевірки не може бути підставою прийняття податкового повідомлення-рішення до закінчення кримінального провадження в межах якого, як слідча дія здійснена перевірка, в силу існуючої прямої заборони закону.
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 08:06
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський вчора о 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін вчора о 23:01
- Чи є крадіжка в магазині дзеркалом нашого суспільства? Світлана Приймак вчора о 23:00
- Як воєнком на адвокатів гнівався Юрій Стеценко вчора о 20:44
- Джерела фінансових показників – шлях боротьби із фінансовим шахрайством Артем Ковбель вчора о 14:08
- Референдум: про що можуть запитати українців Ірина Овчар вчора о 00:23
-
Чому Трамп не підтримуватиме план Європи щодо України
Думка 9629
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 2044
-
Яка країна стане новим центром сили у світі
Думка 1636
-
Секретні ритуали успіху: несподівані звички мільярдерів, президентів і визнаних геніїв
Життя 1112
-
Шпигунство Google, Контрабанда від Coca-Cola, Вчені клонують мамонта. Найкращі історії світу
1041