3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності?
Право людини на чисте, безпечне та здорове довкілля має стати невід’ємною частиною європейського правового простору та бути визнаним на міжнародному рівні.
Це стало ключовою темою парламентського семінару “Роль національних парламентів у захисті права на чисте, безпечне та здорове довкілля”, що відбувся в парламенті Нідерландів за участі представників Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Для України це питання не теорії, а виживання. Війна спричинила екологічну катастрофу безпрецедентних масштабів. За 1090 днів широкомасштабного вторгнення зафіксовано 7569 подій, що спричинили шкоду довкіллю. Загальні нараховані збитки становлять 3526,6 млрд грн, з яких:
- 1207,3 млрд грн – засмічення земель та забруднення ґрунтів;
- 776,7 млрд грн – шкода від забруднення повітря, зокрема 139 млрд грн – через горіння нафтопродуктів та 631,6 млрд грн – від лісових пожеж;
- 93,0 млрд грн – забруднення та засмічення водних об’єктів і морських вод;
- 1449,5 млрд грн – шкода природно-заповідному фонду.
Крім того, викиди парникових газів, спричинені війною, оцінюються у 180 млн тонн СО2. Потенційні викиди через реконструкцію зруйнованої інфраструктури можуть сягнути ще 54,7 млн тонн СО2.
Екологічна безпека є одним із десяти ключових пунктів Формули миру Президента України Володимира Зеленського. Війна спричинила безпрецедентне забруднення, руйнування екосистем та знищення біологічних видів не лише на території України, але й у регіональному та глобальному масштабах. Завдання шкоди довкіллю заборонено міжнародним кримінальним правом, а отже, агресор має нести відповідальність за спричинену екологічну катастрофу.
Міжнародне співтовариство може підтримувати Україну у таких напрямках екологічної безпеки:
- Оцінка шкоди
- Притягнення до відповідальності
- Відновлення та реконструкція
Окремим фокусом для обговорення із нашими партнерами стали дискусії щодо зміцнення міжнародних механізмів відповідальності за екологічні та воєнні злочини. Ми формуємо юридичне підґрунтя, яке дозволить притягувати до відповідальності за екологічні злочини, скоєні внаслідок збройних конфліктів не лише в Україні, а також роль екологічних судових процесів у формуванні політичних рішень.
Висновок після зустрічей із парламентарями та з Другим віцепрезидентом Палати представників Генеральних Штатів Королівства Нідерланди Томом ван дер Лі, короткий: необхідно посилення правових механізмів для притягнення до відповідальності за екологічні злочини та визнання екологічної безпеки ключовим пріоритетом європейської політики.
Екологічна справедливість має бути пріоритетом не лише в мирний час, а й у періоди конфліктів. Відбудова України повинна ґрунтуватися на принципах сталого розвитку та збереження природних ресурсів. За оцінкою Світового банку, для відновлення системи зрошення, дренажу та гідротехнічних споруд знадобиться щонайменше 7,71 млрд євро.
Окупація Чорнобильської зони тривала 35 днів, що спричинило 3,2 млрд грн прямих збитків, а шкода, завдана Каховською греблею, оцінюється у 146,4 млрд грн. Підтоплення та зневоднення торкнулися 64 000 га лісу, а під загрозою знищення опинилися 160 територій Смарагдової мережі.
Питання екологічної безпеки сьогодні виходить за межі національних кордонів і стає загальноєвропейським викликом. Саме тому міжнародна співпраця та ефективні правові механізми є запорукою екологічної стійкості та сталого розвитку майбутнього покоління.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 12505
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 10168
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4807 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4720
-
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4119