Оскарження наказу про проведення перевірки не є спором про право
Оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення не є спором про право.
28 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/19780/14, адміністративне провадження №К/9901/8162/18 (ЄДРСРУ № 76139166) зазначив, що оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, а отже не є спором про право.
Більше того, суд вказує, що під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України), оскарження податкового повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що обумовило звернення податкового органу з поданням у порядку особливого провадження тощо.
ВАЖЛИВО: Судова практика зводиться до того, що зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручання до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визнання грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Аналогічна правова позиція була викладена ще в листі Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року № 165/11/13-12.
Необхідно нагадати, що вказаним вище Листом передбачено, що «звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими спором».
Крім того, практика Верховного Суду України зокрема в ухвалах від 13 січня 2016 року по справі № 826/9049/14, від 15 січня 2016 року по справі № 2а-14011/11/2670 передбачала, що у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.
Між тим, роз'яснення, надане Вищим адміністративним судом України листом від 18 січня 2012 року N 165/11/13-12, вичерпало свою дію із набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (Закон N 484-VIII), а тому у відкликанні цього листа немає потреби - лист ВАСУ від 28.10.2015р. № 11/10-439, N Д/33/15…
… однак Закон України «Про судовий збір» вже діє у новій редакції, відмінній від тої, на яку посилання містяться у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 та листі Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 №11/10-439.
ВИСНОВОК: Отже, відповідно до сталої судової практики, звернення платника податків до суду з вимогою про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення не є спором про право.
Матеріал по темі: «Відмовлено в доступі до правосуддя або надмірні ставки судового збору»
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов вчора о 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин вчора о 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак вчора о 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова вчора о 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін 14.01.2025 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак 14.01.2025 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 14.01.2025 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 14.01.2025 10:03
- Про пенсії і справедливісь 507
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 345
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 165
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? 124
- Окремі аспекти завершення приватизації ДП "Укрспирт" 104
-
В Україні активно виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Чим їх замінюють
Фінанси 4980
-
Гетманцев подав законопроєкт про ПДВ на усі товари з іноземних маркетплейсів
Бізнес 3772
-
Boeing скоротив постачання літаків на третину за рік, зокрема через страйк
Бізнес 2047
-
Польський "король макаронів": проблема не в Україні, а в нашому відсталому агросекторі
Бізнес 1915
-
Зниження мобілізаційного віку: вимушена необхідність
Думка 1822