Обов’язковість сплати судового збору фіскальним органом
Звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору у зв’язку із відсутністю коштів (кошторисного призначення).
Положеннямичастини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якікореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Просудовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належнихдля оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення аборозстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони,тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про складсім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківськідокументи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу проперелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання,згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що їїмайновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору увстановленому законодавством порядку і розмірі.
Часто-густо інформуючи про свій фінансовий стан,контролюючий (податково-фіскальний) орган зазначає, що на час поданняпозову/скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.
Разом з тим вищевказані доводи не свідчать про такиймайновий стан податкової інспекції, за якого контролюючий орган позбавленийможливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засадсудочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом ісудом, у тому числі й органів державної влади.
ВАЖЛИВО: У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуваннямустанови чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньомукоштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньоюпідставою для відстрочення або звільнення від сплати такої.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону Українивід 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчихактів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів Українизобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, якіпозбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року(справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені ранішедля державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет МіністрівУкраїни було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовийзбір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чиннійредакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24грудня 2015 року у справі №477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 рокуу справі № 810/2302/15, вухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, вухвалі від 25 січня 2017 року у справі №722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року усправі № 826/25559/15.
ВИСНОВОК: Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єктувладних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та метіЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодосплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державногобюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись,як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншимиучасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язанісплачувати відповідний судовий збір (УхвалаВищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 р. у справі № К/800/18373/17, ЄДРСРУ № 67039401 та у справі № К/800/18388/17, ЄДРСРУ № 67039458).
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118