Штрафні санкції за несвоєчасне повернення депозиту вкладнику
Верховний суд: у разі несвоєчасного повернення депозиту, банк зобов’язаний сплатити вкладнику, як споживачу фінансової послуги, за кожен день затримки: пеню, проценти за вкладом та інфляційні витрати від знецінення національної валюти.
28 вересня 2016 рокуВерховний суд України розглядаючи справу № 6-1699цс16 підтвердив правовупозицію висловлену у постанові Верховного суду України від 11 травня 2016року у справі № 6-37цс16.
Суть її полягає в тому, що вкладникза договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем танесе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиноюп’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а самесплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.
Правовим обґрунтуванням є те, що відповідно до статті 2Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад(депозит) -це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або віноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку надоговірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такогостроку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України таумов договору.
Примітка Автора.
Визначення депозиту:
1. п. 14.1.44. ст. 14 Податкового кодексуУкраїни депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чиюридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацієюзгідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та підпроцент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливомвстановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формівипуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійсненнядепозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національнимбанком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до іншихфінансових установ - державним органом, визначеним законом;
2. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД (ДЕПОЗИТ) (deposit) – угода, відповідно до якої однасторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошовусуму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму тапроценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленихдоговором. слово «депозит» походить від лат. depositum – переданий назберігання. (сайт Національного Банку України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 ЗаконуУкраїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовихпослуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, щоздійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб,а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від іншихосіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальноївартості фінансових активів.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму тапроценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленихдоговором (частина перша статті 1058 ЦК України).
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовуєабо має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб,безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконаннямобов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб(товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються длязадоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця знадання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чинематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживачадля задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єктгосподарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України«Про захист прав споживачів», у разі, коли виконавець не може виконати(прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожнийдень (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) простроченняспоживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи(послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи(послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірітрьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разіневиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконаннязобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Аналізнаведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту єспоживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність заненалежне надання цих послуг, передбачену частиною п’ятою статті 10 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартостіпослуги за кожний день прострочення.
ВАЖЛИВО: Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею єнеустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаногогрошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня є особливим видом відповідальності за неналежневиконання зобов’язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків післявчиненого порушення щодо виконання зобов’язання, додаткову стимулюючу функціюдля добросовісного виконання зобов’язання.
Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграєзабезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення – являє собою мірувідповідальності.
Окремо необхідно наголосити, що раніше Верховний судУкраїни, який розглядаючи справу № 6-2861цс15 сформулював відповідну Правовупозицію в Постанові від 02 березня 2016 року, якою відповів на питання відносно продовження нараховування процентів забанківським вкладом (депозитом) після закінчення строку дії депозитногодоговору.
Зокрема Верховний суд України зазначив наступне: «Закінчення строку дії депозитного договору в разіневиконання зобов’язань не припиняє зобов’язальних правовідносин, а трансформуєїх в охоронні, що містять обов’язок відшкодувати заподіяні збитки, встановленідоговором чи законом.
Тобто, в разі неналежного виконання договорубанківського вкладу (депозиту), а саме за безпідставністю його неповерненнята/або затримки в повернені, Банк повинен нараховувати та виплатити Клієнту проценти у розмірі, що звичайносплачується банком за вкладом на вимогу, а Клієнт, для найефективнішоговирішення цієї справи, користуючись своїми процесуальними правами за допомогоюсуду та/або адвоката, повинен витребувати відповідні документи, яківстановлюють розмір процентів за вкладом на вимогу у відповідної банківськоїустанови.
2. Відносно інфляційних витрати в порядку ст.625 ЦК України.
Разом з тим, всім нам відомо, що «гроші повинніпрацювати», а отже якщо банк своєчасно не повертає вклад (депозит) Клієнта, токошти знецінюються.
Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договірбанківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад навимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливомвстановленого договором строку (строковий вклад).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Клієнт має цілкомзаконні підстави звертатися з позовною заявою до Банківської установи стосовнокомпенсації за знецінення коштів внаслідок інфляції (ст. 625 ЦК України).
Адже, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредиторазобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляціїза весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Викладені обставини цілком узгоджуються із судовоюпрактикою, зокрема Правовим висновком зробленим Верховним судомУкраїни при розгляді справи № 6-352цс16 від 06 квітня 2016 року.
І на останок – практика Європейського суду з прав людини: «Суд зазначає, що напідставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей убанк, передає йому право користування нею, тобанк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернутивкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже,власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував убезпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно,він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиместабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, абивін міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свогоправа власності. Подібні довірчі стосунки невід’ємні для банківських операційі пов’язаним з ними правом. (Nejdet Sahin і Perihan Sahin проти Туреччини,[ВП], № 13279/05, § 56, 20 жовтня2011 року)».
- Відшкодування шкоди завданої транспортним засобом, яким володіє роботодавець Євген Морозов вчора о 21:07
- Інвестиційний клімат України в 2025 році: виклики та сподівання Олексій Волохов 27.12.2024 23:02
- Вимога щодо посвідчення заповіту при свідках при наявності хвороби заповідача Євген Морозов 27.12.2024 21:08
- Використання подарункового сертифікату платником єдиного податку Євген Власов 27.12.2024 19:07
- Виклики і тенденції. Що чекає на український бізнес в 2025 році Віктор Андрухів 27.12.2024 17:46
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін 27.12.2024 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко 27.12.2024 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 26.12.2024 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 26.12.2024 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 26.12.2024 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 26.12.2024 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 26.12.2024 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 26.12.2024 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 26.12.2024 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 26.12.2024 10:13
- Бідних стає все більше 495
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 289
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 273
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience 91
- JIT – концепція, час якої настав 69
-
Зимовий манікюр 2024-2025: трендові кольори, фото дизайнів та поради від топмайстрині
Життя 14462
-
ДТЕК Ахметова почав купувати американський газ: перше судно прибуло в Грецію
Бізнес 7075
-
УП: Найновішу модель Rolls-Royce в Україні уже купили 13 разів – хто власники
Бізнес 6393
-
Зеленський зібрав на зустріч представників великого бізнесу: хто прийшов
Бізнес 5490
-
Осадча, Дорофєєва, KOLA: сукні, костюми й аксесуари. П'ятірка розкішних образів українських зірок
Життя 5407