Перевантаженість дитячих садочків: проблема, яку треба вирішувати
На сьогоднішній день великою проблемою в сфері дошкільної освіти у містах, що активно розвиваються, є саме проблема перевантаження дитячих садочків. Гостро ця проблема постала і в столиці.
На сьогоднішній день великою проблемою в сфері дошкільної освіти у містах, що активно розвиваються, є саме проблема перевантаження дитячих садочків. Гостро ця проблема постала і в столиці.
Проблеми з дитсадками у Києві почали виникати з 2006 року, коли дошкільні навчальні заклади були укомплектовані на 99%.
У 2008 році цей показник виріс до 106%, у 2010 році – до 112%, у 2014 – до 125%. На поточний рік укомплектованість ДНЗ знаходиться на рівні 123%.
І хоча за останні роки місто почало приділяти велику увагу відкриттю нових ДНЗ, зокрема тільки за 2016 в експлуатацію введено 7 дитячих садочків , а у 2017 р. підтверджено відкриття ще 10 ДНЗ. Це в повній мірі не вирішує проблему.
Основними причинами виникнення перевантаженості дитячих садочків є:
1.Значне збільшення населення столиці, зокрема місто поповнилося 250 тисячами внутрішньо переміщених осіб, а це щонайменше 25 тисяч дітей;
2.Великий попит на дошкільну освіту серед батьків, які проживають в містах та селах супутниках Києва.
На сьогоднішній день черга у дошкільні освітні заклади складає близько 11 тисяч дітей, які потребують першочергового зарахування. Щоб вирішити проблему необхідно відкрити більше 110 дошкільних закладів на 100 місць кожен або шукати інші варіанти.
Разом з нарощуванням темпів будівництва нових ДНЗ ( у 2018 році їх планується відкрити більше 10) місто розглядає інші варіанти вирішення даної проблеми, які обов’язково повинні будуть попередньо погоджені з батьківською громадою та всіма зацікавленими сторонами.
Для довідки: зараз утримання дитини у садочку обходиться бюджету міста приблизно 12 тисяч гривень на рік.
До варіантів вирішення проблеми перевантаженості садочків можна віднести :
Перший варіант: дотувати будівництво садочків, щоб комерційні структури були зацікавлені їх споруджувати. За це вони можуть отримувати кошти з бюджету міста. У такий спосіб у приватних садочках могли б зменшувати тарифи на утримання дітей, які сьогодні для більшості містян є не підйомні.
Другий варіант: як не дивно, але існують вільні місця у деяких приватних садочках. Розглядається можливість адресної допомоги людям, які водитимуть туди своїх дітей. Гроші отримуватимуть не батьки, а дошкільні установи, які частково покриють витрати батьків.
Третій варіант: влада міста домовляється з будівельниками, що платитиме їм упродовж п’яти років за кожне місце у дитсадку, який буде збудований, по 12 тисяч гривень із міського бюджету. Натомість садочки мають з’явитися за кошт будівельників.
Четвертий варіант: виплачувати кошти батькам, які з різних причин не претендуватимуть на місце у муніципальному дитячому садочку. Тобто створити принцип «Гроші ходять за дитиною» та дати можливість батькам самим визначатись, яку форму виховання для дітей вони оберуть.
Кожен з цих варіантів має право на життя, але дуже важливо, щоб його реалізація була чітко визначена та в першу чергу погоджений з киянами.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13258
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6343
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4918
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4862
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833