План відновлення України. Що вселяє надію?
План відновлення України 2022-2032. Відновлення та розвиток економіки.
Понад 6 тижнів дуже напруженої роботи, до якої доклали зусилля тисячі професіоналів із 24 напрямів.
Минулого тижня План відновлення України було представлено українською делегацією на чолі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем на конференції з питань відновлення України у Швейцарії. Його обговорювали представники найвищого рівня 40 держав та міжнародних організацій.
До частини економічного відновлення у Проєкт Плану вдалося інтегрувати:
1. Зменшення податкового та адміністративного тиску на бізнес.
Планується реалізувати за рахунок спрощення звітності та адміністрування податків, масштабної дерегуляція та розвитку мережі індустріальних парків. Фіскальний відсоток ВВП повинен знизитися з рівня 40-45% ВВП до рівня менше 30%.
Робочою групою запропоновані проєкти зменшення ефективної ставки податків на заробітну плату (в тому числі ЄСВ та ПДФО) до 25% та впровадження ПНвК (податок на виведений капітал) за умови узгодження з міжнародними партнерами відповідно до чинних міжнародних фінансових угод України.
2. Зрушення в питанні управління державною власністю.
Стратегічні підприємства державної власності:
- централізація функції власника державних стратегічних активів та укрупнення таких активів для підвищення ефективності управління ними;
- створення керуючої компанії з управління активами підприємства відповідно до вимог ОЕСР, яка централізуватиме управління активами відповідно до окремих галузей / дивізіонів;
- позбавлення міністерств та відомств невластивої їм функції управління бізнесами до кінця 2022 року;
- затвердження переліку державних стратегічних активів, спрощення та пришвидшення передачі активів на приватизацію, запропоновано законодавчо дозволити приватизацію шляхом ІPO (неконтрольного пакета, не більше 49% статутного капіталу) для частини з топ-15 підприємств;
- виведення на IPO окремих держпідприємств із переліку топ-15 як стратегічна ціль.
Проведення реформи корпоративного управління державних підприємств, що передбачає впровадження управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки відповідно до керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, які, зокрема, визначають: надання наглядовим радам повноважень щодо призначення та звільнення керівника підприємства, затвердження фінансових, інвестиційних та стратегічних планів підприємства.
Приватизація нестратегічних активів:
- підготовка до приватизації всіх державних нестратегічних активів;
- приватизація нестратегічних активів до 2025 року.
3. Блок заходів із відкриття ринків для української продукції та заміщення рф насамперед на ринках G7, ЄС та Великої Британії. Інтеграцію в ланцюжки постачань та розвиток експорту.
Довідково. У 2021 році рф експортувала в країни ЄС та Велику Британію товари на суму 67,5 млрд доларів США без урахування палива та супутніх товарів. Експорт українських товарів до цих країн у 2021 склав 28,9 млрд доларів США. Заміщення Україною експорту рф хоча б на 10% дасть змогу українським експортерам отримати додатково майже 7 млрд доларів США.
Головна ціль заходів – перехід України від продажів сировинних товарів до товарів із великою доданою вартістю. Наприклад, перехід від продажів руди вартістю 110 доларів США за 1 т до продажів готової продукції машинобудування за ціною 5–20 тис. доларів США за 1 т.
4. Завдання із залучення інвесторів та побудови нової інноваційної структури економіки.
Із цією метою розроблено «Інвестиційне меню» на 425 млрд доларів США. Це набір проєктів за пріоритетними галузями з інвестиціями в реальний сектор: ОПК, машинобудування, агропромисловий комплекс, енергетику, логістику, металургію та видобувну промисловість.
Детальний перелік інвестиційних проєктів: IнвестМеню
5. Окремий блок, присвячений страхуванню від воєнних ризиків.
Пропонується задіяти гарантії для закордонних приватних інвесторів за рахунок країн-партнерів та конфіскації майна рф. Діятимуть державні гарантії в розмірі 0,2% ВВП кожної країни з G7 та ЄС упродовж 5 років.
А також збільшити кредитування українськими банками за рахунок використання державних гарантій. Надати державні гарантії постраждалим і зруйнованим бізнесам для залучення банківських кредитів на відновлення.
6. Розвиток ринку праці завдяки оновленню Трудового кодексу, імплементації директив ЄС, активних програм зайнятості та перекваліфікації.
Акцент зроблено й на підвищенні ефективності роботи служби зайнятості: цифровізація сервісів та послуг, збільшення орієнтації на клієнта, реалізація спільних проєктів із приватним сектором. Наприклад, разом із приватними майданчиками пошуку роботи вже створюють Єдину базу вакансій по всій країні.
План відновлення викликав жвавий інтерес та підтримку партнерів у Лугано. Вони дали свою оцінку та рекомендації з його посилення.
Багато уваги, критики й коментарів отримав проєкт Плану і від експертів всередині країни.
План відновлення будуть доробляти й посилювати.
Він має давати чіткі відповіді на такі запитання:
Як Україні, використовуючи сильні сторони (людський капітал, сировинну базу), не потрапити в пастку руху по інерції?
Як зробити ривок та створити економіку нового укладу, побудувати інноваційне майбутнє?
На які точки зростання зробити ставку та які стимули обрати?
Конференція в Лугано є не фінальною точкою в роботі над Планом відновлення, а скоріше – важливою віхою. Далі – доопрацювання Плану, затвердження та найважливіший етап – впровадження.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009