Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.07.2014 10:23
Немирний атом, або Спекуляції на темі відновлення ядерного статусу
З початком неоголошеної війни у вітчизняному політикумі активно мусується тема відновлення статусу ядерної держави як панацеї від усіх бід. Мовляв, якби в Україні була ядерна зброя, то Росія б не ризикнула відібрати Крим і постачати терористів та військову
З початком неоголошеної війни у вітчизняному політикумі активно мусується тема відновлення статусу ядерної держави як панацеї від усіх бід. Мовляв, якби в Україні була ядерна зброя, то Росія б не ризикнула відібрати Крим і постачати терористів та військову техніку в Луганську й Донецьку області. Деякі політичні сили, граючи на настроях суспільства, намагаються заробити на цій темі якомога більше електоральних балів. Тому дискусія на тему відновлення ядерного статусу точиться переважно на популістсько-емоційному рівні без ґрунтовного аналізу проблеми.
Так само емоційно тему ядерного статусу України обговорювали і на початку 90 років ХХ століття, коли йшлося про відмову від ядерної зброї. Партія Зелених України тоді пропонувала в обмін на відмову від ядерної зброї добитися надання нашій державі статусу постійного неядерного члена Ради Безпеки ООН. Такий механізм давав би більші гарантії, аніж Будапештський меморандум. Відповідні пропозиції наша політична сила передавала тодішньому Президенту Л. Кравчуку. Однак тоді вітчизняна дипломатія не була готова до виконання таких завдань.
Переконаний, що розмови на тему: «що було би, якби Україна не відмовилась від ядерної зброї» позбавлені будь-якого сенсу. Адже історія не визнає умовного способу.
Якщо ж серйозно говорити про можливість чи неможливість відновлення статусу ядерної держави для України зараз, то перше, на що варто звернути увагу, – це режим нерозповсюдження ядерної зброї, який діє у світі. І навіть декларування наміру набуття ядерних озброєнь неминуче призведе до запровадження стримуючих заходів щодо України з боку держав ядерного клубу (США, Великобританія, Франція, Китай, Росія). Україна фактично протиставлятиме себе усьому світу і ризикує втратити як політичну, так і фінансову підтримку міжнародних структур, прихильність США і ЄС, що призведе до повної ізоляції держави. Нічого хорошого в умовах війни така перспектива не віщує, тим більше, що нашим теперішнім союзникам доведеться виступати із консолідованою позицією спільно з Росією та Китаєм, котрий нині дотримується нейтралітету.
Чомусь ніхто з прихильників ідеї відновлення в Україні ядерної зброї не говорить про небезпеку для самих українців. Адже промислове виробництво ядерної зброї набагато небезпечніше, аніж виробництво ядерного палива для реакторів атомних електростанцій. Україна дуже добре знає руйнівні наслідки використання мирного атома на прикладі Чорнобильської катастрофи. Саме тому громадськість та екологи протестують проти створення централізованого поверхового сховища ядерних відходів на території зони відчуження. Також високий рівень небезпеки є однією з причин відсутності в нашій державі повного циклу виробництва тепловиділяючих елементів (збірок) для АЕС. Ще раз підкреслю, що виробництво ядерних боєприпасів у рази небезпечніше і наслідки можливих нештатних ситуацій будуть куди катастрофічнішими від аварії на ЧАЕС.
І наостанок хочеться запитати в активних лобістів ідеї відновлення ядерного статусу: яким чином це захистить Україну від російської агресії? Дуже сумніваюсь, що навіть маючи ядерні боєприпаси, Україна би їх використала, адже застосування ядерної зброї будь-якою із країн світу неминуче призведе до знищення всього живого. Ядерна війна – це кінець світу.
До того ж, теза про «стримуючу» роль ядерної зброї доволі хитка, особливо коли йдеться про двосторонній територіальний конфлікт. Застосування навіть тактичної ядерної зброї неминуче бумерангом вдарить по самому ініціатору, перетворюючи будь-який військовий успіх на Піррову перемогу. Історія ХХ сторіччя знає приклад, коли дві ядерні держави вступили в гострий прикордонний конфлікт із вторгненням на чужу територію і наявність ядерної зброї жодну зі сторін аж ніяк не стримувала. Я маю на увазі бої китайської та радянської армій за острів Даманський у 1969 році.
Якщо ж хтось вважає ефективним використання ядерного статусу для шантажу, то цей аргумент теж не витримує критики. Адже на території України є п’ять атомних електростанцій, включаючи найбільшу в Європі – Запорізьку та хоч і нефункціонуючу, але небезпечну Чорнобильську. І ведення бойових дій в країні з такою кількістю АЕС несе величезний ризик для усього континенту. Наслідки влучання снарядів у такі об’єкти (не приведи Господи!) можуть бути не менш нищівними для Європи від результатів застосування ядерної зброї. Ще раз наголошую, що такі катастрофи не мають державних кордонів! Та хіба це зупиняє Росію та її терористів і найманців? Так само не зупинило б і за наявності в України ядерної зброї. Формула «гібридної» неоголошеної війни, розв’язаної Росією, не дає формальних підстав для контрудару по чужій території.
То, може, варто вже припинити спекуляції на темі відновлення ядерного статусу і замість порожніх розмов робити дієві кроки для відновлення обороноздатності країни, покращення технічного забезпечення української армії, допомоги пораненим військовим та налагодження ефективного партнерства із НАТО. Розумію: це значно складніше, аніж просто говорити: «Давайте відновимо ядерний статус». Країна вже оцінила тих народних депутатів, які активно дискутують на цю тему, натомість не спромоглися збільшити фінансування потреб військових під час війни, хоч і неоголошеної.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
Топ за тиждень
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 103
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 93
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 82
Популярне
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 15614
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 11253
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 10276
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 8264
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7345
Контакти
E-mail: [email protected]