Інформація про "зрив посівної" в Україні не відповідає дійсності
Чергова заява росЗМІ про "зрив посівної в Україні" - це черговий виток інформаційної агресії проти України. Подібні наративи, які запускають росЗМІ, вже не вперше виникають в інфополі.
З початком війни росія вимагала капітуляції України під приводом того, що якщо Україна не здасться, то люди в Україні «вмиратимуть від голоду» та їжі «не вистачить». Коли розпочалася робота зернового коридору з 1 серпня 2022 року, росія заявляла, що Україна «все зерно вивезе» і невдовзі знову таки «нічого не їстиме», «голодуватимемо» – щось цього нічого не відбувається. Банальна річ – росія веде боротьбу не лише на фронтах військовими діями, а й економічними та інформаційними вкидами. Тому, це не більше, ніж чергова російська дезінформація.
Насправді, «голоду» в Україні немає – стратегічне забезпечення України продуктами харчування повною мірою відповідає внутрішнім потребам. Цьогорічна посівна кампанія, як і в 2022 році, пройде в максимально складних умовах. Однак російські ЗМІ «забувають» назвати при цьому справжню причину складнощів українських аграріїв – це масований російський обстріл цивільної та енергетичної інфраструктури України, заміновані поля, окупація українських територій. Повномасштабне вторгнення окупантів підриває основи продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у всьому світі.
Україна дійсно скоротила можливість збирання врожаю на тимчасово окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії та де частина полів замінована. Відповідно, це відобразиться на валовому зборі, який ми матимемо у 2023 році.
Але сьогодні важливо за рахунок пошуку фінансових механізмів у вигляді кредитування виробників у рамках програми, що реалізується в Україні, 5-7-9% дати можливість за рахунок цих коштів закупити виробникам усі необхідні матеріали для посівної кампанії. Ми розуміємо, що програмою не всі на 100% зможуть скористатися, але є значна частина, яка скористається можливістю і проведе посівну кампанію. Так що посівна 2023 року відбудеться.
Минулий рік чудово продемонстрував стійкість України у всіх сферах життєзабезпечення країни, включаючи сільськогосподарський сектор. Навіть за умов повномасштабних бойових дій українські аграрії не лише змогли забезпечити річну потребу України в зернових, а й зібрати врожай для експорту.
У 2021 році ми зібрали рекордний урожай олійних та зернових культур – приблизно 108 мільйонів тонн. Для порівняння: у воєнний період часу, незважаючи на ці умови, нам вдалося зібрати близько 67 мільйонів тонн цих культур. При тому, що Україні для забезпечення річної потреби потрібно близько 18 мільйонів тонн. Тобто, навіть в умовах війни ми маємо потенціал не лише забезпечити себе, але ще й у два рази більше експортувати на зовнішні ринки.
Усе це пов'язано з тим, що Україна є експортоорієнтованою країною. Україна в аграрному секторі займається вирощуванням продукції для забезпечення не лише внутрішніх потреб, а й експорту, заробляючи на цьому гроші. Близько 53% експорту, який прямував з України в період вторгнення – це аграрна продукція. Україні вдалося акумулювати близько 23 мільярдів доларів на експорті свого продовольства. Саме тому, вивезення продукції з України та зерновий коридор ніяк не впливає на продуктову безпеку країни. Навпаки, торгівля зерном – основа заповнення бюджету.
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов вчора о 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак вчора о 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко вчора о 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко вчора о 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко 08.02.2025 21:03
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 302
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання 130
- Справа на мільярд 119
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 107
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? 106
-
Операція "Чисте місто". НАБУ показало знайдені під час обшуків мільйони доларів – фото
Бізнес 2994
-
"Умовте українців продовжити транзит". Чим завершиться енергокриза у Молдові
Бізнес 2845
-
Комарницького оголосили в розшук. НАБУ вважає, що він намагається втекти з України
оновлено Бізнес 2452
-
"Відбувається щось нездорове". Виробники молока і молокозаводи посперечалися через ціни
Бізнес 2417
-
Проєкт з будівництва склозаводу в Київській області за 240 млн євро отримав інвестняню
Бізнес 1947