Чому енергосервіс заважає розвитку зрошення в Україні?
«Питання збереження та відновлення раціонального використання водних ресурсів потребує розгляду на високому рівні» Володимир Зеленський
Всеукраїнська Аграрна рада у своїй роботі, особливо в умовах зміни клімату, значну увагу приділяє стратегії розвитку зрошення в Україні. Ще влітку, під час круглого столу у Новій Каховці за участі науковців, аграріїв та політиків, присвяченому питанню зрошення, ми наголошували: аби аграрії не боялись інвестували кошти у зрошення, держава має створити відповідні умови.
Надзвичайно великою проблемою для аграріїв є високі тарифи на воду для поливу земель. Однією з причин цього є робота енергосервісних компаній, які встановлюють енергозберігаюче обладнання на насосні станції за завищеними цінами. Покриття витрат потім лягає на плечі аграріїв.«Аналіз уже укладених енергосервісних договорів та тендерних пропозицій свідчить про непрозорість при закувлі послуг, необґрунтованість та недоцільність укладання договорів. Адже запровадження енергосервісу на прописаних умовах веде не до здешешевлення послуг поливу, а навпаки — лягає тягарем на плечі аграріїв на кілька років», — розповідає учасник ВАР, голова громадської спілки «Асоціація водокористувачів» Володимир Хвостов.
Давайте більш детальніше розберемось, у чому справа. Компанії, які перемогли і розпочали здійснювати енергосервіс насосних станцій, невідомі на ринку України. Більше того, розмір платежів на користь енергосервісних компаній за вже укладеними договорами в середньому складає 12-13 млн грн за весь строк дії договору при реальній собівартості 2-3 млн грн. За цих умов фактичне виконання зобов’язань управлінь водного господарства зі сплати енергосервісних платежів покладається на водокористувачів, тобто, на тих самих аграріїв, яким обіцяють створити гідні умови для інвестицій у зрошення.
Тому, дуже важливо, щоб в найближчий час було скасовано тендери із закупівлі послуг енергосервісу, що вже відбулись, та розірвано відповідні договори, оскільки вони завдають економічної шкоди державі. Лише за таких умов ми побачимо, що держава дійсно зацікавлена у виробленні дієвого механізму відновлення та подальшому розвитку зрошення.
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5338
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2394
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2167
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1762