Маршала Маннергейма таврують за його порятунок Батьківщини від "червоної чуми"
Червона професура Фінляндії розпочала очорнення особистості Маннергейма. Того, хто врятував країну від "принад" більшовизму. Цікаво, що осуд здійснюють ті, хто вихваляє агресію Кремля в Україні!
Отже, як грім серед ясного неба ЗМІ Фінляндії розповсюдили скандальну новину про те, що викладач Університету Оулу (місто на Північному Заході країни) змусив своїх студентів видалити самознимку (тобто — selfie) з портретом маршала Карла-Ґустафа-Еміля Маннергейма. Виявилося, що професор соціології Веса Пууронен вважає людину, яка врятувала Фінляндію від червоної чуми та московської окупації у ХХ ст., не національним героєм, а "вбивцею тисяч ні в чому не винних громадян"! У соціальних мережах ситуація вже стала справжнім "Маннергеймґейтом".
Цікавим видається той факт, що названий викладач є не тільки прихильником культурмарксизму, але й колишнім кандидатом у народні депутати від партії "Союз лівих сил", якому виборці не дали посісти місце у парламенті Фінляндії весною 2015 р. Та менше з тим, Веса Пууронен закликає адміністрацію вишу та міську владу Оулу познімати всі наявні портрети Маннергейма, оскільки його постать (увага!) є "суперечливою для мультикультурного і толерантного фінляндського суспільства, де культ будь-якої історичної особистості не прийнятний". Натомість професор соціології пропонує популяризувати "менш подразливих" Карла Маркса чи Бертольта Брехта (котрі для Фінляндії нічого корисного не зробили), на руках яких, вважає викладач, не має крові тисяч загиблих людей і які не були прихильниками расової теорії.
Звісно, що з критикою Веси Пууронена вже виступили не тільки націонал-патріотичні сили, але й представники академічної спільноти, що закликали винуватця скандалу вибачитися та вклонитися праху рятівника Фінляндії на його могилі у Гельсінкі (бо ж для переважної більшості фінляндців маршал Маннергейм це як гетьман Хмельницький для українців, хоч ця подібність на правду і притягнута за вуха). Однак культурмарксист навідріз відмовляться вшановувати того, кого вважає особистим ворогом, що знівечив долі не однієї родини. Тому вірогідно, що за справу візьмуться народні месники, які допоможуть викладачу стати на шлях істини та патріотизму власними методами...
А ще, Веса Пууронен палкий прихильник агресивної путінської політики, зокрема в Україні. Професор соціології вважає, що агресія розв'язана Кремлем на Донбасі з весни 2014-го, це ніщо інше як "громадянська війна" між "фашистами"-бандерівцями та вільним народом (українцями та росіянами), спонсорована США І НАТО. А тому викладач і апологет культурмарксизму закликає владу Фінляндії триматися осторонь цього військово-політичного альянсу, "як головного розпалювача всіх війн на планеті", та відновлювати свої тісні двосторонні відносини з РФ.
Як бачимо, лівацька хвороба дедалі більше прогресує та шириться планетою. Знищення монументів героям Громадянської війни у США (з боку Конфедерації), боротьба з пам'ятниками колоніальної доби у країнах так званого "третього світу" та відбілювання відвертих вбивць як Іосіф Джугашвілі, Лейба Бронштейн, Нельсон Мандела і Ясір Арафат — все це частинки одного ланцюга з метою глобального переформатування усталеного порядку речей на Землі безчесними лицемірами й невігласами. Але історія ще нікому не корилася, оскільки її уроки ще нікого не навчили визнавати помилок минувшини й більше їх не повторювати.
На жаль, і у нас в країні ще є багато людей, котрі наче той Веса Пууронен, вважають славетних Івана Мазепу, Симона Петлюру та Степана Бандеру не національними героями, а зрадниками та вбивцями. Звісно, ще це провина влади, яка за 28 років відновленої державної самостійності так і не спромоглася сформувати чітку комплексну просвітницьку стратегічну програму, яка б ліквідувала наслідки окупації у головах наших співгромадян і визнала полеглих борців за волю України минулих років нарешті національними героями. Тому ми й досі на скресах двох світів кидаємося у крайнощі, перебуваючи у різних протиборчих таборах, чим підіграємо ворогам зі Сходу та Заходу.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15861
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5565
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4023
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3356
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2242