Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
07.12.2017 08:45
"Проект Суомі": анти-Москва чи анти-Стокгольм?
Цьогоріч 6 грудня Фінляндія відзначила вже 100-річний ювілей своєї незалежності. Цей день є національним святом. Його завжди відзначають помпезно з військовим парадом усіх збройних сил і техніки…
Завершуючи написання кандидатської дисертації, шліфую розділи. Нещодавно надибав доволі цікаві факти до Дня Незалежності Фінляндії. Виявляється, наша спільна східна сусідка (Московія) у своїй царській іпостасі неодноразово прагнула відірвати від Швеції фінляндські землі. Тут з легкістю дорікнемо апологетам "скрєпної" історії, що власне пітерський генштаб вигадав країну Суомі, а ніякий не віденський чи берлінський, як скажімо було з Україною.
Так, у 1789 р. наближений до Єкатєріни ІІ шведський дворянин Ґьоран-Маґнус Спренґтпортен ініціював сепаратистську змову в селищі Ан'яла, де було вперше проголошено, що Фінляндія – окрема від Швеції держава, але під протекторатом корони Романових. Згодом, схожу мантру повторили вже за Алєксандра І – спершу на Борґоському сеймі у 1808 р. вустами того барона Спренґтпортена, а потім, під час підписання Фредріксгамської мирної угоди між Санкт-Петербургом і Стокгольмом у 1809 р. Тоді на 109 років Фінляндію таки приєднали як автономію до Московії зі збереженням усіх прав та збільшенням привілеїв.
Імператори Ніколай І та Алєксандр ІI не тільки не перешкоджали збереженню місцевих традицій та законів, але й дозволили виключно фінляндське самоврядування з "податковим раєм". Таким чином, вони посприяли розквіту національної самосвідомості серед фінів, викохуючи до самодержавства лояльність, закриваючи очі на паростки майбутньої сепарації (власна валюта – марка, свій станово-представницький Сейм, перші політичні партії з яскраво ідеологічним забарвленням).
У 1820-1840-х рр. так звану "фінляндську ідею" проповідували лояльні до держави Романових дворяни шведського походження за не маленькі кошти з Санкт-Петербурга. Нові господарі Фінляндії розраховували привілеями та подачками підкупити місцеву еліту, для її подальшого влиття у загальноімперське дворянство, як це вже сталося з козацької старшиною в Наддніпрянській Україні та з польською шляхтою. Так Романови прагнули колонізувати найбільш європейську провінцію своєї держави.
Скажімо, видатний ідеолог фенноманії Адольф-Івар Арвідссон на початку правління Ніколая І зауважив, що «фінляндські піддані царя вже не є шведами, однак московитами вони не прагнуть стати, тож залишається бути фінами». Головним об'єднавчим фактором Арвідссон називав фінську мову, яка стане підмурком майбутньої "незалежної держави" Фінляндії. Згодом ці ідеї були доповнені філософом Ісраелем Гвассером та развинені публіцистом Юганом Снелльманом, істориком Юрйо-Сакарі Юрйо-Коскіненом і філософом Аґатоном Меурманом.
Апогеєм же розквіту "фінського сепаратизму" стало правління Ніколая ІІ, що своєю імпотенцією як державника (русифікація, сприяння чорносотенному шовінізму, єврейські погроми) остаточно перетворив політичний "фінляндський проект" на національний. Звісно, що Лютнева і Жовтнева революції просто довершили всі ці попередні здобутки – саме у 1917 р. фінляндці (фіни, саами та фінські шведи) зрозуміли, що унезалежнення є єдиним шляхом до відкидання всього варварського, що століттями перло зі Сходу, і жодні подальші суперечності (Визвольна Війна 1918 р., заборона комунізму, націоналістичний заколот у 1932 р.) не стануть на заваді. Шкода, що тогочасні українці проґавили свою можливість піти аналогічним до фінляндців шляхом. Святкували б і ми 100-річчя своєї самостійності...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
Популярне
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758
Контакти
E-mail: [email protected]