Підстав для звинувачень щодо впровадження "Роттердам+" у НАБУ все менше і менше
"Роттердам+".
Сьогодні оприлюднене цікаве повідомлення.
Антимонопольний комітет (АМКУ) закрив розслідування щодо формули «Роттердам+» у зв'язку з відсутністю порушень. «Закрити розслідування через відсутність порушень законодавства в діях Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - повідомили в АМКУ.
Розслідування АМКУ тривало 1,5 роки та проводилось за ініціативи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Ретельна експертиза АМКУ встановила відсутність доказів твердження НАБУ стосовно того, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або їх групам пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
Слід відзначити послідовність позиції АМКУ, яка не змінилася після зміни керівництва цієї установи. У квітні 2019 року АМКУ офіційно зазначав відсутність порушень конкурентного законодавства у діях НКРЕКП при прийнятті постанови від 16 березня 2016 року №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії».
Це та сама постанова НКРЕКП, якою введено в дію т.з. формулу «Роттердам+».
Насправді, позиція АМКУ не виглядає дивною. Бо той, хто стежить за ситуацією на енергоринку протягом останніх 7-8 років, знає, що саме АМКУ вимагав від НКРЕКП затвердити формульний підхід визначення вартості енергетичного вугілля, яке використовується підприємствамі теплової генерації.
Ба, більше, АМКУ у 2019 році звертав увагу на такий факт – за час дії зазначеною постанови НКРЕКП (березень 2016 року – квітень 2019 року) частка теплової генерації (а «Роттердам+» регулювала індикативну ціну вугілля саме для виробництва електроенергії на ТЕС) на ринку загальної генерації знизилась з 32% до 30%. То ж ніяких преференцій на користь ТЕС через дію формули «Роттердам+» не було. Що й треба було довести.
Особливо зазначу, АМКУ має повний набір інструментів якісної експертизи, кваліфікованих фахівців та досвід у з’ясовуванні питань щодо відповідності закону та впливу на конкуренцію тих або інших нормативних актів. У них точно більше можливостей до фахової експертизи, ніж у однієї панянки, яка була пов'язана з компаніями Коломойського, і експертним висновком якої потім розмахувало НАБУ.
Отже, до рішень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо відсутності складу злочину у т.з. «справі «Роттердам+», додана фахова експертиза АМКУ, що підтверджує правильність рішень САП та ВАКС.
P.S.
Зверніть увагу, жодним словом «професійність» детективів НАБУ у справі «Роттердам+» я не згадував.
Та й навіщо, коли САП й ВАКС все вже сказали, а АМКУ додатково все підтвердив.
Але щось мені підказує, що НАБУ намагатиметься продовжувати галас навколо цієї справи. Бо остаточний розвал цієї справи піднімає питання про компетентність керівництва цієї антикорупційної установи та наявність не державного, а іншого інтересу до неї.
У зв'язку з цим слід нагадати, що всю кампанію з дискредитації ціноутворення на енергетичне вугілля на базі «Роттердам+», до якого не було жодних претензій з боку західних партнерів України, почали Андрій Герус та Сергій Лещенко в інтересах пана Коломойського.
А потім і наш головний “громадський борець з корупцією” Віталій Шабунін “підтягнувся” до інформаційної кампанії з цього приводу.
І лише вже з його подачі в цю історію влізло, а я би сказав “вляпалось”, керівництво НАБУ.
До речі, у 2018 році в ЗМІ були повідомлення, що пан Коломойський на інформаційну кампанію по дискредитації “Роттердам+” витратив 5 млн доларів.
Зараз закривати кримінальну справу по “Роттердам+” НАБУ не захоче, але аргументів для її продовження, очевидно, залишається все менше і менше.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 349
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7009
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5313
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4291
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3537
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2694