На яких умовах японці модернізуватимуть Бортницьку станцію
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод. За його умовами, на період реалізації цього проекту будуть звільнені від оподаткування доходи фізичних осіб, що виплачені та/або нарах
Крім того, не оподатковуватимуться операції з ввезення на митну територію України японських товарів та засобів, операції з постачання послуг, а також прибуток підприємств.
Цей документ загалом необхідно оцінювати позитивно, оскільки для інвестора створюються сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності, що може бути сигналом та, ймовірно, буде таким для участі в аналогічних проектах фінансових організацій інших країн.
Разом з тим, залучення японських коштів можна тільки умовно назвати інвестицією, оскільки вони є кредитом, який за десять років потрібно починати повертати. Так, за умовами угоди між Україною та Японією, нашій країні надається кредит на суму близько 108 мільярдів японських єн (приблизно $ 1 млрд) строком на 40 років, із них 10 років – пільговий період під 0,1 % річних для реалізації проекту модернізації станції очистки стічних вод.
Перелік суб’єктів, на які поширюється звільнення від оподаткування, обмежується залученими до Проекту «японськими суб’єктами», тобто, швидше за все умовами надання кредиту було погоджено виконання робіт саме іноземними компаніями та громадянами.
Тому, врешті ми отримаємо результат, за якого Україна позичила в Японії кошти, сплатить ці кошти японським компаніям, які реалізовують проект в Україні, причому ці компанії та їх працівники отримають дохід та прибуток, але відрахування на користь бюджету України не здійснюватимуть. Залишається сподіватися, що ці кошти будуть не в повному обсязі освоєні за рахунок товарів та послуг іноземного походження, а хоча б на рівні сировини та будівельно-монтажних матеріалів стимулюватимуть, розвиватимуть та надаватимуть обігові кошти внутрішнім товаровиробникам.
Водночас очікувати надання кредиту на інших умовах для теперішньої України, пронизаної корупційними метастазами на всіх ланках державного управління, – це ризик освоєння коштів наближеними до верхівки підприємствами та недоведення до кінця розпочатого проекту.
Нагадаю, термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» включає постачальників, підрядників або консультантів, які залучені до Проекту за рішенням українського суб’єкта з його реалізації та погоджені з Японським агентством міжнародного співробітництва, та їх постійні представництва на території України.
При цьому японським суб’єктом із реалізації Проекту може виступати особа, що відповідає принаймні одній з таких вимог (або постійне представництво такої особи на території України):
а) є громадянином Японії або юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Японії, або (виключно щодо консультантів) є юридичною особою, контрольованою громадянами Японії;
б) є учасником договору про спільну діяльність осіб, зазначених у підпункті «а», між собою або з одним або кількома постачальниками, підрядниками або консультантами, що є резидентами України, за умови, що загальна частка японських учасників у такій спільній діяльності становить більше ніж 50 відсотків;
в) є дочірньою компанією юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Японії, що утворена в іншій країні або регіоні, крім Японії, включена до об’єму консолідації та врахована в сукупній бухгалтерській сумі консолідованої фінансової звітності юридичної особи, зареєстрованої і складеної відповідно до законодавства Японії.
Українського суб’єкта з реалізації Проекту визначає Кабінет Міністрів України.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16071
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5622
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4061
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2586