Інвестиції в землю: коли як не зараз!
Більше як місяць тому міністерство юстиції відкрило реєстри нерухомості, і тим самим розблокувало операції купівлі-продажу на ринку землі.
Цей час ми активно спілкуємось із нашими нинішніми та потенційними інвесторами, закриваємо угоди, які були розпочаті до 24 лютого, і обговорюємо питання, з якими стикаються землевласники у воєнний час.
Ключові висновки цього спілкування, якими я хочу поділитися.
• Інвестори, які з минулого року розглядали землю як надійний довгостроковий актив, за ці місяці повірили в неї ще більше. Всі вони – досвідчені інвестори, які формували свої портфелі дуже прагматично.
• Земля – актив відновлюваний. Ми бачимо, що навіть та земля, що була в тимчасовій окупації в північних прикордонних регіонах України, вже очищена від її наслідків та засіяна. До того ж, право власності на землю не зникає під впливом зовнішніх обставин, якими б вони не були.
• З повномасштабною війною інвестори ще більш зосередилися на довготривалих низькоризикових активах, що прямо чи опосередковано прив'язані до валюти. Особливо зараз, коли немає стабільності ані на фінансовому, ні на фондовому ринках.
Земельні інвестиції цікаві тим, що прибуток формується з двох складових – орендної плати, яку інвестор отримує щороку, та приросту ціни землі, яку інвестор заробляє при продажу активу.
Розмір оренди землі напряму залежить від економічної діяльності компанії-орендаря. Зараз українські аграрії виконують кілька надскладних завдань. Перше – зібрати і зберегти цьогорічний врожай, який, всі вже зрозуміли, буде нижчим ніж в минулих роках. Друге – продати його закордонним партнерам. Третє – почати працювати над збільшенням доданої вартості продукції: запускати власну переробку, щоб невдовзі експортувати вже готові продукти.
Світ потребує українського зерна і іншої сільськогосподарської продукції. Високий статус провідного світового постачальника зернових підтверджений, як не прикро, війною. Понад два місяці всі експортери разом із закордонними партнерами, урядом України, міжнародними організаціями розробляють нові логістичні ланцюжки, бо не розраховують на швидку деблокаду морських портів.
Як ростиме ціна на землю?
Ми з командою переконані, що ціна на сільськогосподарську землю ростиме згідно із прогнозами, які експерти давали на початку відкриття ринку – від 70% протягом 4-5 років. За перші пів року роботи ринку ми вже спостерігали зростання на 7-10% в залежності від регіону. Кілька місяців ринок був повністю зупинений, а з “повторним відкриттям” в червні бачимо, що ціни не просіли. Ми очікуємо, що такі показники протримаються певний час і далі тенденції зростання відновляться. Адже актив, що працює і створює додану вартість, приносить дохід навіть у такий складний час - не може падати в ціні.
Не слід забувати і про євроінтеграційні процеси, адже статус кандидата на вступ до ЄС, спрощення доступу української продукції до західних ринків лише посилюють реальність прогнозів. І хоча попереду ще багато роботи, шлях вже незворотній – багато українських агровиробників вже давно стали помітними гравцями на європейському ринку.
Не всі бізнеси виживуть чи матимуть сенс в перші роки після нашої перемоги. Історичний досвід показує - працюватимуть і розвиватимуться галузі, що мають пряме відношення до мирного життя.
Такою сферою 100%-го відновлення є український агросектор, адже він глибоко інтегрований в світову продовольчу безпеку. І саме це робить земельні інвестиції цікавими, надійними та перспективними для приватних інвесторів. Хто це розуміє - ставить на землю тут і зараз, не чекаючи зручніших часів.
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8493
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8460
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 6897
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 6429
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3634