Нова парадигма для розвитку інформаційного суспільна від ООН

Найбільш очікуваним рішенням стало продовження на наступні 10 років мандату Форуму із управління Інтернетом започаткованого у 2005 році в ході ВСІС у Тунісі. Протягом цього строку передбачено залучено до участі в форумі представників релевантних стейкходер

Нещодавно відбулось засідання Генеральноїасамблеї ООН на якому 16 грудня було розглянуто підсумки Всесвітнього саммітуіз інформаційного суспільства за останні 10 років.  

Всесвітній саміт з питань інформаційногосуспільства (ВСІС)  це спонсорована ООНконференція з питань інформації, комунікацій та інформаційного суспільстваорганізована з метою сприяння розвитку інформаційного суспільства шляхом поширеннядоступ до Інтернету, подолання глобальної цифрової нерівності в країнах щорозвиваються. Основною метою ВСІС десятиріччя тому стало формування основнихзавдань у побудові відкритого для всіх інформаційного суспільства, в якомукожен міг би створювати інформацію та знання, мати до них доступ, користуватисяі обмінюватися даними.

Перегляд результатів Генеральноюасамблеєю ООН підтвердив спільне бажання пролонгувати цілі ВСІС з метоюподальшого розвитку гуманістично-орієнтованого розвитку інформаційногосуспільства запорукою якого стало поєднання технологічного розвиткуінформаційних та комунікаційних технологій поряд із гарантуванням прав і свободлюдини визначених в Універсальній декларації з прав людини.

Підготовка тексту резолюції відбуваласьпротягом року на багатосторонній основі з урахування пропозицій всіхзацікавлених сторін, або як прийнято ще їх називати – стейкхолдерів: урядівкраїн, приватного сектору та корпорацій галузі, міжнародних організацій,  технічної та академічної спільноти,громадянського суспільства. В результатів чого, у тексті резолюції звертаєтьсяувага на досі наявний у світі цифровий розрив, як між країнами так і міжсуспільними і гендерними групами, який вимагає належного реагування та розробкиполітик щодо забезпечення рівного права на доступ до інформації, освіти,культурної та наукової спадщини. Особлива увага приверталась існуючої гендерногорозриву та необхідності залучення всіх стейкхолдерів для залучення жінок урозвитку інформаційного суспільства та забезпечення їх доступом до новихтехнологій.

Найбільш очікуваним рішеннямстало продовження на наступні 10 років мандату Форуму із управління Інтернетомзапочаткованого у 2005 році в ході ВСІС у Тунісі. Протягом цього строкупередбачено залучено до участі в форумі представників релевантних стейкходеріву першу чергу із країн, що розвиваються.

Поряд з цим, резолюція зазналакритики зі сторони представників міжнародного громадської організації «Інтернетспільнота» (ISOC),яка займає ключове місце в міжнародній екосистемі управління Інтернетом тапредставляє інтереси користувачів мережі. Зокрема, наголошувалось, що резолюціяне в повній мірі визначає Інтернет як транскордонну «мережу мереж», та вимагаєвжиття також заходів на національному рівні для вирішення глобальних проблеми інавпаки. З огляду на те, що урядово керований розвиток мережі може бути лишеоднією із компонент у реалізації глобальних підходів до подолання цифровихрозривів, вирішення питань приватності в Інтернет, кібербезпеки, пролунавзаклик до вирішення зазначених проблем на основі діалогу всіх зацікавленихсторін, або на основі моделі мультистейкхолдеризму. Така жорстка позиція зісторони громадянського суспільства була очікуваною, оскільки у тексті документуне приділено достатньої уваги прийнятній моделі управління Інтернетом, а такожролі Інтернет корпорації з імен та номерів (ICANN) у ній.

У контексті України, потребуєвивчення на національному рівні частини сьомої резолюції, яка присвяченапроблемам доступу до Інтернет та забезпечення цифрової рівності, які приманнікраїнам що розвиваються, зокрема на окупованих територіях, країнах у станіконфліктів тощо. Оскільки саме вони є найбільш вразливими при гарантуванні правтаких верств населення як неповнолітні, особи із особливими потребами, літнілюди, переселенці та внутрішньо переміщені особи.

Зазначене по суті визначаєІнтернет, яки один із основних механізмів гарантування основних прав і свободлюдини в кібер-епоху.