Говорили, балакали…
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Слід визначити поняття цього економіко-правового явища. Деофшоризація – це проведення державою комплексних заходів в законодавчій, правозастосовчій, інформаційній і технічній сферах для зниження або усунення з національного господарського обіг резидентів держави під виглядом іноземних осіб або з використанням іноземних господарського-правових структур, які мають переважно незаконні або недобросовісні цілі.
Для проведення заходів з деофшоризації провідні держави Світу вже долучились до автоматичного обміну податковою інформацією з 2017 року. Наразі укладаються двосторонні угоди про автоматизований обмін податковою інформацією між різними державами. Глобальний процес вже запущено давно. Що стосується України, то влада постійно відтерміновує прийняття відповідних рішень для впровадження системи автоматизованого обміну податковою інформацією. Після неодноразових гучних заяв представників влади, створень спеціальних уповноважених органів для розгляду цього питання процес все ще на стадії готування.
Про що йде мова?
Автоматизований обмін податковою інформацією – це новий стандарт, розроблений ОЕСР, (англ. Organization for Economic Co-operationand Development, OECD), метою якого є боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Даний обмін інформацією корисний для держави тим, що відкриє доступ до особистих даних власників рахунків, включаючи ім'я, адресу, індивідуальний податковий номер, дату і місце народження, номер рахунку і назву звітної фінансової установи, баланс по рахунку на кінець відповідного календарного року.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — це міжнародна організація, що об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. Україна не є членом даної організації, що є одним із стримуючих факторів для процесу деофшоризації.
В 2014 році було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва. У квітні 2016 року голова ДФС Роман Насіров заявив, що Україна готова приєднатися до угоди про обмін податковою інформацією. Також ж в квітні Указом Президента створюється робоча група для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Відповідно до вказаного Указу, Кабінету Міністрів України необхідно невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Знову гучні заяви і «рішучі кроки» нічого за собою юридично значущого не понесли. За словами голови ДФС Насірова, приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією дозволить фіскальній службі вже з початку 2017 року отримувати дані з інших країн про іноземні та офшорні компанії українських резидентів, відкриті ними рахунки, а також виявляти порушення податкового законодавства України. Але ніхто не враховує того, що окрім ратифікації Конвенції, прийняття багатосторонньої угоди про автоматизований обмін податковою інформацією, потрібно ще укласти двосторонні угоди між країнами підписантами на взаємообмін такою інформацією і запровадити технічні стандарти передачі даних. На даний момент Україна не уклала жодної подібної угоди, хоча ратифікувала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ще у 2008 році. Також необхідно зазначити, що без змін в національне законодавство умовно прийнятий стандарт не може гарантувати реального обміну податковою інформацією між країнами.
Україні необхідно прийняти національне законодавство, що зобов'язує банки та фінансові установи запровадити певні стандарти по ідентифікації фактичних власників рахунків, а також надавати інформацію про такі рахунки до компетентного органу (ДФС).
Вже пройшло більше половини року з моменту заяв Президента, міністрів, парламентарів та інших представників влади, а обіцяних законопроектів у Верховній Раді немає. В засобах масової інформації значно зменшився ажіотаж стосовно цієї теми. Враховуючи зацікавленість народних депутатів у використанні офшорних структур, можна впевнено говорити про опір законодавчим ініціативам щодо приєднання Україною до автоматичного обміну податковою інформацією.
Отже, для реального приєднання Україною до обміну податковою інформацією необхідно виконати величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному і технічному напрямках. Поки для приєднання до обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами нічого суттєвого і дійсно важливого в правовому розумінні не зроблено.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13307
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 11947
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5143
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4359
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4027