Щодо компенсації збитків підприємств у національних і міжнародних судах
2-3 червня 2022р. відбувся онлайн-марафон «Як бізнесу жити й працювати в період та після війни?» В якості спікера виклав окремі питання щодо судових варіантів компенсації збитків.
За результатами мого виступу на онлайн-марафоні «Як бізнесу жити й працювати в період та після війни?» (02-03.06.2022р). - організатор LEADERSHIP IN LAW, - хочу поділитись напрацюваннями щодо можливих судових варіантів компенсації українським підприємствам збитків, завданих військовою агресією рф:
✅ Подання позовів до національних судів, - використовуючи правову позицію Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19.
Зокрема, Верховний Суд зазначив про те, що починаючи з 2014 року відсутня необхідність у направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням рф збройної агресії проти України та ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави; а починаючи з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й у зв'язку із розірванням дипломатичних зносин України з рф.
Також з огляду на те, що в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією рф проти України, чим порушено її суверенітет, - отримання згоди рф бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
✅ Подання позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Водночас треба мати на увазі таке, - є Резолюція ЄСПЛ від 22.03.2022р. ро наслідки припинення членства російської федерації у Раді Європи у світлі статті 58 Європейської конвенції з прав людини, - росія перестає бути договірною стороною згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з 16 вересня 2022 року.
Отже, з вказаної дати ЄСПЛ не буде повноважним розглядати позови до рф.
✅ Звернення до Міжнародного кримінального суду, - який здійснює розслідування та судовий розгляд справ щодо осіб, обвинувачених у важких злочинах: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності.
У такому разі додатково фіксуються факти вчинення злочинів по відношенню до права власності компаній.
✅ Звернення до Міжнародного інвестиційного арбітражу.
На теперішній час є цікава судова практика за позовами українських підприємств до рф. Так, 02.05.2018р. міжнародний арбітражний суд у справі Everest Estate та інші проти рф виніс рішення, в якому встановив відповідальність російської федерації за порушення прав 18 українських компаній та однієї фізичної особи за українсько-російським двостороннім інвестиційним договором (угода між Кабінетом Міністрів України та урядом російської федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998р.) та присудив позивачам компенсацію у розмірі 159 млн доларів (за повідомленням Global Arbit ration Review).
Справа стосувалась незаконної експропріації нерухомості українських підприємств після анексії Криму російською федерацією у березні 2014р.
✅ Подання позовів до окружних судів на території Сполучених Штатів Америки про стягнення збитків з рф (за рахунок активів рф на території США), - у разі прийняття законопроекту Конгресу США H.R. 7205 «The Ukrainian Sovereignty Act».
ВАЖЛИВО! На теперішній час, до моменту подання позовів, рекомендується збирати якнайбільше доказів про завдані збитки: фото- та відеоматеріали, в яких повинні бути зафіксовані факти руйнування об’єктів нерухомого майна підприємств, акти обстеження пошкоджених виробничих будівель, цілісних майнових комплексів, довідки, експертні висновки про суму завданих збитків чи відповідні технічні звіти, акти про пожежі, аудиторські висновки про неотримані фінансові доходи (упущену вигоду компаній), витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань та інші документи відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суб’єктів господарювання, що складені в межах їх повноважень.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16216
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5650
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4079
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2881