Рейдерство в АПК: юридичні методи протидії
У даному разі рекомендується звернути увагу на юридичні попереджувальні методи захисту підприємств АПК, - зокрема шляхом міжнародного структурування агробізнесу
За статистичними даними у зоні рейдерського ризику перебувають орієнтовно 10-15% усіх договорів оренди землі сільськогосподарського призначення.
Незаконні дії щодо орендованих земельних ділянок відбуваються шляхом самозахоплення земель, проведення подвійних реєстрацій майнових прав, перереєстрацій договорів оренди та ін.
Також на практиці мають місце неправомірні дії безпосередньо і щодо агропромислових підприємств, - шляхом організації і провокування внутрішніх корпоративних конфліктів між акціонерами, чи менеджментом компаній, або за допомогою незаконних переоформлень корпоративних прав, зміни керівництва тощо.
У зв’язку з цим, більшість компаній АПК повинні бути завжди напоготові дати юридичну відсіч будь-яким вищевказаним протизаконним діям та вміти ефективно захищати власне майно. З цією метою агропромислові підприємства здебільшого обмежуються на практиці лише залученням фізичної охорони.
У даному разі рекомендується звернути увагу саме на юридичні попереджувальні методи захисту підприємств АПК. Одним з таких дієвих методів може бути правильне структурування сільськогосподарського бізнесу:
1) заснування / використання декількох компаній, з наперед чітко визначеною метою для кожної юридичної особи, - одне підприємство займається виключно господарською діяльністю, інші підприємства оформляють в окремому порядку право власності чи оренди на майнові активи (сільськогосподарські земельні ділянки, цілісні майнові комплекси), реєструють права інтелектуальної власності, наймають персонал, працюють з контрагентами;
2) залучення до складу учасників юридичних осіб нерезидентів. Якщо іноземна юридична особа, - учасник української компанії, буде зареєстрована у державі, з якою підписана міжнародна угода про сприяння та захист іноземних інвестицій (наприклад, Польща, Чехія), - судові спори з рейдерами можна буде ефективно виводити у міжнародні судові інстанції.
При цьому треба мати на увазі, що набуття та реалізація прав на землю компаніями нерезидентами в Україні здійснюється з урахуванням певних обмежень.
Так, згідно ст. 82 Земельного кодексу України іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в порядку, встановленому Земельним кодексом для іноземних юридичних осіб.
Отже, залучати іноземні компанії до складу учасників українських компаній у загальній структурі сільськогосподарського бізнесу доцільно у тому разі, якщо такі підприємства не будуть брати участь в укладенні договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Також необхідно мати на увазі, що вищевказане структурування агробізнесу рекомендується здійснити до моменту укладення договорів оренди сільськогосподарських земель.
Якщо так вийшло, що у відповідного підприємства АПК вже є наявними земельні активи у вигляді орендованих земель, варто спочатку провести комплексний юридичний “due diligence” компанії, аудит реєстрації усіх договорів оренди землі, після цього – здійснити наведене структурування, з подальшим переукладенням договорів оренди с/г земель на окремо створені юридичні особи.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 596
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 552
- Реформа "турботи" 173
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 75
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35100
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
28767
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 13863
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11203
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10574