Сусід палить листя: що робити?
Весною українці масово палять траву, восени – листя, і протягом року – сміття. Що з цим робити і як захистити свою родину?
Через сморід від паленого листя та сміття неможливо спати, закриваємо вікна – але на ранок навіть дитячі ліжечка все одно просякають важким запахом. Весною українці масово палять траву, восени – листя, і протягом року – сміття. Думаю, причина – у невігластві, нерозумінні реальних наслідків своїх дій.
Чому палити сміття та листя – небезпечно
До складу диму від спаленого листя входить: пил, оксиди азоту (NO), важкі метали, канцерогенні сполуки бенз(а)піренів та чадний газ (СО).
1 тонна тліючого листя прирівнюється до 30 кг чадного газу. Рівень чадного газу біля тліючої купи листя так само високий, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом. Моноокисел вуглецю (він же – чадний газ) – дуже отруйний газ, оскільки надзвичайно легко зв'язується гемоглобіном крові, блокуючи доставку кисню до тканин організму. Серце починає працювати з вищим навантаженням, а це – посилює шанс на загострення захворювань серця.
У спаленому смітті на додачу обов’язково знайдуться штучні сполуки, що при горінні виділяють смоги формальдегідів, акролеїн, ціаніди, діїзоціанати та інших мутантів Періодичної системи хімічних елементів.
Нагадаю, що серцево-судинні захворювання є найбільш частою причиною смерті у світі, і за найскромнішими оцінками Світової організації здоров’я – близько 7 мільйонів смертей у світі щороку спричинені забрудненням повітря.
Брати наші менші
Днями в Києві та інших містах відбувся Марш за права тварин – мова йшла за заборону використання тварин у цирках і дельфінаріях, використання живих тварин для тестування косметик, роботи притравочних станцій та хутрових ферм. Однак, коли мова йде про спалювання сміття чи листя – люди теж шкодять і рослинам, і тваринам. Особливо небезпечні в цьому сенсі весняні спалювання минулорічної трави – там гинуть зайченята, їжачки та миші, пташки та павуки.
Як боротися із відкритим спалюванням?
Почніть із переконання. Як переконати сусіда?
1. Поділіться з ним інформацією про те, чому спалювання листя та сміття шкодить людині та довкіллю.
2. Процитуйте закон – ст.50 Конституції, ст. 16 Закону “Про охорону атмосферного повітря”, Закон “Про благоустрій у населених пунктах”.
3. Якщо переконання не працює – викликайте поліцію – 102. Адже за спалення листя, трави та побутового сміття передбачений штраф.
Список законів, на які можна посилатися – невичерпний, але важливо те, що підставою для виклику поліції є ст. 255 Адміністративного кодексу, що зобов’язує поліцію виїхати на місце злочину (спалювання листя) та скласти протокол.
Скепсис, що поліція не реагує, тому що і на важчі правопорушення не зовсім не реагує, недоречний, якщо Ви хочете жити у правовій державі. Ані Президента, ані Уряд, ані Верховна Рада не вирішать цю проблему, поки Ви не звернетеся до правоохоронних органів. Тому звикайте і не лінуйтеся.
Як захистити себе?
Я розумію тих, хто не готовий йти сваритися з сусідами чи випадковими незнайомцями, які палять листя / траву чи сміття у них під вікнами. Але у такому випадку слід замислитися про те, яким чином себе захистити від шкоди.
1. Закривайте вікна – а біля щілин можна покласти вологу ганчірку, яка допоможе вловлювати важчі дрібні елементи.
2. Купіть очищувач повітря – поки що дивина для України – звичайна річ для жителя Пекіну, де просто дихати на вулиці дорівнює палінню 40 цигарок на день. Оригінальні очищувачі повітря досить дорогі, але є і дешевші опції – в обох варіантах – суть у фільтрах, які потрібно регулярно очищувати.
3. Заведіть більше домашніх рослин – надавайте перевагу видам, що виділяють велику кількість кисню, але якщо ви не майстер доглядати за домашнім садом – купуйте найменш вибагливі ампельні рослини (декоративні рослини із звисаючими пагонами або виткими стеблами і гарним листям).
Вірю, що з часом все населення країни чудово розумітиме, що палити сміття, траву чи листя так само – погано, нечемно та небезпечно. Але часу у нас обмаль – і захищати свою країну та родину треба вже зараз. Не зволікаймо!
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16540
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5717
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4126
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 3609
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3361