"Есть хотелось..."
Не все начинали с воровства и бандитизма. Кто-то начинал с нуля
Олигарх не олигарх, крутой не крутой, но деньги у него имеются. Как принято говорить в народе, «побольше, чем у нас». Вот я на вечеринке-корпоративе и спросил у него, не очень еще возрастного бизнесмена, как он начинал. Ну, в смысле, про «секрет первого миллиона».
— Когда будет миллион, расскажу. Пока его еще нет. Я же не с комсомола начинал. И не с папиных денег. Мне папа вообще — за успешное окончание первого курса подарил «Сникерс» или «Марс». Больше просто не мог...
У меня где-то немножко ёкнуло, вспомнил родное. И — не удержался:
— А что же двигало? Чтоб самому крутиться?
— Есть хотелось...
Если бы мгновенно — я бы подумал: заготовка. Нет, было иначе: подумал, посмотрел в глаза и ответил. Максимально честно и без понтов.
Я — верю. Помню то время — начало 90-ых — когда вечерами боялись выходить, когда в зарождавшихся кафе/ресторанчиках вилки и ложки давали под денежный залог, насчет чашек и тарелок не помню — врать не буду. Инженеры тогда массово становились бухгалтерами, учителя учились брать взятки, а Алекперовы-Абрамовичи-Ахметовы только начинали делать первые бизнес-шажки да бизнес-апперкоты.
И многим студентам (тем, кто рискнул стать студентом в такое время) просто хотелось кушать. А хватало не всегда. Я тогда уже был вузовским преподавателем, поэтому знаю. Помню. Не забуду.
«Есть хотелось»... Это — откровенно. Так и было. Не все начинали с воровства и бандитизма. Кто-то начинал с нуля. Или с головы, или просто с крутиться. Был недолгий промежуток времени, когда этого оказывалось достаточно: рынок еще был «не схвачен», и что-то можно было закрутить даже без стартового капитала.
Это сейчас модно стало говорить о самореализации, о внутренней душевной потребности в создании рабочих мест. «Купил за доллар — продал за два, купил за два — продал за три. А потом... умер дядюшка, который завещал мне миллион». Шутка известная, особенно сейчас, когда докучают вопросами о первом миллионе. И на этом фоне — по-детски настоящее:
«Есть хотелось»...
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13266
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 11652
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5135
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4280
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4001