Чому розгляд справи "беркуту" знов затягується?
Довгоочікуване судове засідання Святошинського районного суду Києва у справі масових вбивств на Майдані, що пройшло 6 липня, викликало чимало думок. Обом сторонам, як потерпілим, так і захисту обвинувачуваних, вдалося домогтися від суддів якогось конструкт
Києва у справі масових вбивств на Майдані, що пройшло 6 липня, викликало чимало думок. Обом сторонам, як потерпілим, так і захисту обвинувачуваних, вдалося домогтися від суддів якогось конструктиву. Але наші побоювання в тому, що процес буде дуже складним, в черговий раз підтвердилися.
Одним із завдань засідання було дообрати ще одногоосновного присяжного, яким став Олександр Конєв, журналіст і редактор газети"Ми всі українці". Таким чином, питання формування суду присяжних, щояк ми пам’ятаємо затягнулось більш ніж на два місяці, було нарештівирішене. До складу основних присяжних увійшли пенсіонери Юрій Щербаков таАнатолій Годлевський, а також згаданий вже Олександр Конєв. Запасними сталипенсіонер Анатолій Горобець, до 2005 року працював у Міністерстві внутрішніхсправ інспектором дізнання, капітан міліції, і Ярослав Сушкевич, головнийінженер у будівельній компанії, який до 2008 року був дільничним уСвятошинському районі Києва.
В той же час, сторона захисту продовжувала наполягати навідводі всіх присяжних (у зв'язку з відомими вже порушеннями: представникиКиївради включили в список кандидатів в присяжні раніше ніж був оголошенийконкурс на добір в кандидати), але судді відмовили. Більше того, одна зпотерпілих також зі свого боку звернулася із заявою про відвід присяжногоКонєва, але суд її прохання не задовольнив. Потерпілі також погоджуються з тим,що відбір кандидатів в присяжні Святошинського району Києва та затвердженняКиїврадою списку присяжних відбулося з істотним порушенням норм закону, щоставить в майбутньому під сумнів законність рішення суду.
Але навіть не в цьому основна проблема. Саме вчора малорозпочатися слухання у справі із зачитування обвинувального акта. І перешкоддля того, щоб почати слухання справи, начебто не було. Але один з представниківпостраждалих раптово заявив клопотання про відкладення справи з причини того,що його довіритель хоче бути присутнім на слуханні. І з незрозумілих причин(не зважаючи на те, що явка потерпілих судом не визнана обов’язковою, а розглядсправи розпочався без їх участі), судоголосив перерву в засіданні до 15 липня, мотивуючи це тим, щоб дати іншим потерпілимможливість звернутися з цивільними позовами.
Пояснимо: за Кримінально-процесуальним кодексом,потерпіла сторона, до заслуховування цього акту, має право заявити цивільніпозови про стягнення матеріальної та моральної шкоди. І ті, хто хотів це зробити,вже скористався цим правом. Деякі позови були повернуті у зв'язку з неналежнимоформленням. Крім того, суд вже давно визнав явку потерпілих на слухання справинеобов'язковою. Причому, повідомив про це всіх під розписку.
Стороною захисту був заявлений протест. Ми, звичайно,розуміємо, що суд з одного боку намагається захистити права потерпілих, але зіншого боку, очевидним є чергове порушення прав затриманих, зокрема щодорозумності строку тримання під вартою без вироку - вже більше року людиперебувають під арештом.
До того ж, риторичним залишається питання про те, чибудуть подані цивільні позови чи ні. І чому халатне відношення учасниківпроцесу щодо своєчасного звернення з позовами має бути підставою затягуваннясудового розгляду та, як наслідок, тримання людей під вартою? Адже всі учасникина це мали достатньо часу.
Також збентежив ще один прецедент. Коли дискутувалосяпитання про відкладення справи на 15 липня, рішення приймалося як професійнимсудом, так і присяжними. І важливо зазначити, що присяжні спочатку погодившись,що перешкод для зачитування обвинувального акта немає. Однак, потім вони підвпливом суддів змінили рішення та погодились з вимогою про перенесення. Єймовірність, що судді до них не будуть прислухатися й надалі.
Звичайно, хочеться вірити в зворотне, але поки хід справине залишає особливих надій на об'єктивність правосуддя.
- Забезпечення позову шляхом арешту майна банку в ліквідаційній процедурі Євген Морозов вчора о 21:57
- Механізм оформлення посвідок на проживання для іноземців, які захищають Україну від КМУ Дмитро Зенкін вчора о 15:39
- Секрети роботи з експертизами: як адвокат може змінити хід справи Світлана Приймак вчора о 12:14
- Хто стоїть за податковою пільгою розміром у 19 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 11:55
- Підсумки року: як правильно закрити минулий етап і підготуватися до нового Катерина Мілютенко 30.12.2024 23:36
- Способи зміни предмету або підстав позову Євген Морозов 30.12.2024 21:29
- Парламентський "подарунок" під ялинку для сфери містобудування Любомир Зубач 30.12.2024 15:58
- Концепція ЄСІКС: короткий огляд Дмитро Зенкін 30.12.2024 15:37
- В новий рік без насильства: символи, що змінюють долі жінок Галина Скіпальська 30.12.2024 14:44
- Свідоцтво про право на спадщину: недійсность та судова практика Світлана Приймак 30.12.2024 12:34
- "УЗ" повертає не туди Євген Магда 30.12.2024 12:32
- Розуміння Сходу Сильвія Красонь-Копаніаж 30.12.2024 09:51
- Рік новий, а ти – ні Валерій Козлов 29.12.2024 22:59
- Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця Євген Морозов 29.12.2024 21:19
- Реєстрація торговельної марки в Україні і не тільки Віталій Соловей 29.12.2024 17:50
-
Forbes Україна: Roshen зупинив виробництво на фабриці в Угорщині
Бізнес 16973
-
Прокачування газу в Україні з 1 січня подорожчає учетверо через нульовий транзит
Бізнес 11032
-
В Україні зірвалася рекордна оренда землі: потенційний орендар передумав платити
Бізнес 10317
-
Україна збільшила експорт до $41 млрд у 2024 році. Що продавали — підсумки Мінекономіки
Фінанси 6317
-
Переможці й невдахи 2024 року: найкасовіші й найпровальніші фільми
Життя 6219