30 транзакцій в межах 100 000 грн: по кому насправді вдарить нова заборона НБУ?
Ще 23 травня голова НБУ Андрій Пишний заявив під час брифінгу про нові обмеження операцій по рахунках громадян.
Для переказів фізичним особам з карти на карту буде встановлено ліміт по сумі – 100 000 грн на місяць, та по кількості транзакцій – до 30 переказів. Операції із зарахування коштів на карти обмежуватися не будуть.
Причинами таких обмежень голова НБУ назвав стрімке зростання шахрайських операцій по рахунках, а також виплати зарплат «у конвертах», ухилення від сплати податків, виведення коштів за кордон, для операцій при торгівлі наркотиками тощо.
Як відзначив пан Пишний, ці обмеження не торкнуться 95-98% клієнтів банків, адже вони роблять менше 30 переказів на місяць на суму менш ніж 100 тисяч гривень. Також посадовець визнав, що ці обмеження не викорінять схеми, але «ускладнять роботу шахраїв». Прийняття Нацбанком відповідної постанови очікується найближчим часом.
Чи справді для боротьби із шахрайством потрібно обмежувати кількість і суму транзакцій для усіх громадян?
Давайте відверто. По-перше, кількість і сума надходжень на карти таким обмеженням не лімітується. І оскільки шахраї отримують кошти на карти, вони будуть продовжувати отримувати ці кошти тим самим способом, що й до введення обмеження. За бажанням, картою, яку вони оформили на підставну особу чи за викраденими документами, можна розрахуватися на сайтах, провести оплату на рахунок платіжної системи за кордон і т.п. Також деякі банки пропонують страхування від шахрайських операцій, у тому числі від переказу на карту особі, яка обманним шляхом змусила вас оплатити. У Приватбанку я замовила таке страхування вартістю 820 грн на рік. Отже, обмеження мало вплине на шахраїв.
По-друге, в інших країнах чомусь не обмежують кількість і суми транзакцій для усіх громадян через «зростання шахрайства». Іспанський банк, у якому я маю рахунок, регулярно надсилає інформацію щодо кібербезпеки та попереджає про те, як можуть виглядати шахрайські схеми, як слід бути обережним і не переказувати кошти особам, яких ви не знаєте, і не залишати свої платіжні дані та жодних відомостей, якими можуть скористатися шахраї. Також європейські банки слідкують за підозрілими операціями, і одного разу заблокували переказ, що був схожим на крадіжку чи шахрайство. Працівник служби безпеки банку телефонував пізно увечері, щоб переконатися, що я як власниця рахунку сама здійснювала цю операцію, а не стала жертвою шахраїв. Але банк зацікавлений в обслуговуванні клієнтів з великими обсягами коштів та великою кількістю транзакцій.
Отже, на мій погляд, історія про обмеження операцій по рахунках з метою запобігання шахрайству - це лише офіційна версія НБУ.
Кінець зарплатам у конвертах?
Національний банк України як регулятор фінансової і банківської політики має усі повноваження «закрутити гайки» за переказами для фізичних осіб. На сьогодні вже діє низка обмежень: заборона переказів коштів приватних осіб за кордон, ліміти на зняття коштів за кордоном з рахунків в іноземній валюті та гривнях, ліміти на суми розрахунків картами. До цього моменту перекази між фізичними особами з карти на карту не мали ніяких обмежень чи заборон, крім процедур фінансового моніторингу.
Аналітики стверджують, що понад 70% заробітних плат в Україні виплачуються «у конвертах». І зрозуміло, що конверти у сучасному світі є «цифровими», люди отримують перекази на карту. Обмеження кількості і суми таких переказів, слід вважати, змусить підприємців шукати варіанти, одним із яких може стати виплата «білих» зарплат чи оформлення працівників підприємцями. Так чи інакше, очікується ефект легалізації.
Разом і тим, це обмеження перекриє кисень багатьом іншим операціям. Людина, що робить ремонт, переказує кошти на карту прорабу чи майстру для купівлі матеріалів. Люди часто переказують кошти батькам, дітям, родичам, друзям, роблять донати на рахунки волонтерів, що теж враховується у кількості і сумах переказів з карти на карту. Тепер кожен переказ потрібно буде обдумувати, оптимізувати їхню кількість. Чи відкривати більше рахунків у різних банках, щоб знизити тиск цього обмеження.
Платити на карту іншій особі – законно.
Річ у тім, що сама по собі операція переказу коштів однією фізичною особою іншій в оплату за товари, послуги чи з іншою метою не є незаконною. Незаконно – не декларувати доходи і не сплачувати податки з таких доходів.
У Податковому кодексі є норма, яка визначає, хто відповідає за утримання і сплату податків, податковий агент (платник) чи отримувач коштів. При переказі коштів на рахунок іншій особі громадянин не є податковим агентом. Простіше кажучи, я як фізична особа при оплаті комусь на карту за товари чи послуги не відповідаю за те, чи декларує отримувач коштів свій дохід, і чи сплачує він необхідні податки з таких коштів.
І оскільки податкові органи законними способами ніяк не можуть добитися підвищення податкової культури та добровільного громадянами декларування доходів, вони зайшли через банківську систему.
Що буде далі?
Цікавою є цифра відсотка громадян, кого практично не торкнеться таке обмеження: 95-98% громадян. Ці дані дозволяють дійти висновку, що 95% клієнтів банку не переказують з рахунку сум, що перевищують 100 000 грн та не здійснюють більше 30 таких переказів. Іноді банки самостійно встановлюють обмеження обсягів операцій чи сум транзакцій за рахунками. Заможним клієнтам, що тримають гроші в банках, стає все складніше оперувати своїми коштами. В мене є відчуття, що банківська система України зацікавлена обслуговувати громадянина з невеликим доходом, чиї операції по рахунках абсолютно передбачувані: оплата за житло, харчування, одяг, навчання чи розваги, сплата іпотеки і невеличкі заощадження. Все, що вибивається з цієї парадигми, буде прикручуватися. Кошти будуть притримуватися у банківській системі, доки клієнти будуть пояснювати, якого роду операції вони проводять і навіщо.
Вважаю, що на сьогодні ми підійшли впритул до того, щоб просити у банків дозволити нам користуватися власними грошима.
Отже, раджу перевірити кількість та суму операцій з переказів коштів на ваших рахунках І продумати план диверсифікації ризиків.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758