Вчора, 23.09.2017 р.на т.к.«ЗІК» було інтерв’ю колишнього радника Путіна, а нині ст.н.с. Інституту, Катона(США) А.Іларіонова, де він говорив про те, що головне завдання України - це створення сучасної ліберальної держави. На його думку всі наші проблеми ви
Вчора, 23.09.2017 р.нат.к.«ЗІК» було інтерв’ю колишнього радника Путіна, а нині ст.н.с. Інституту, Катона(США)А.Іларіонова, де він говорив про те, що головне завдання України - це створеннясучасної ліберальної держави. Найого думку всі наші проблеми виникають через те, що природа української державитак і не змінилася. У нас все ще велика роль держави в економіці (41%), а длястворення умов зростання потрібно 20-25%. Саме у такий спосіб забезпечувалисьстійкі темпи зростання в Кореї,Сінгапурі, Гонконзі, Тайвані.
Влада не повинна визначати структуру,обсяги, темпи виробництва та інші деталі підприємницької діяльності. В умовахцивілізованої конкурентної боротьби бізнес сам визначає все це. Томукерівництво країни має ставити перед собою лише стратегічні завдання,створювати такі умови, коли підприємництво розвивається безперешкодно, колиніхто не втручається в бізнес.
Був наведений приклад Чілі,де Піночет головним своїм досягненням через багато років назвав не реальніуспіхи економіки, конкретні цифри, а ліберальну конституцію, яка теперзабезпечує рівні права всіх громадян суспільства та забезпечення переходу доліберальної демократії в країні. Він створив інституційні умови досягненнялібералізації суспільства без застосування тиску влади.
Я хочу вкотре підкреслити,що цивілізована конкуренція якраз і єголовною ознакою ліберальної держави. Правила конкуренції – це правиладемократії і в економіці, і в інших процесах розвитку суспільства. Томуодним з найважливіших завдань влади має бути створення і справжній захистконкуренції у всіх сферах суспільного життя. А потім конкуренція дасть потужнийпоштовх для вирішення всіх інших проблем країни. Це має стати основноюскладовою стратегії влади. На жаль, в Україні це мало хто розуміє. Держава нетільки втручається в бізнес, намагаючись його усіляко регулювати (часто накористь певних впливових осіб), але й постійно руйнує ті досягненняконкурентної політики, які так важко формуються за допомогою іноземнихпартнерів.
