Крим є, був і буде Українським!
Нещодавно Президент РФ Володимир Путін заявив, що питання з Кримом у складі Росії закрите. - "Народ Криму рішення прийняв, проголосував. Питання історично закрите, повернення до колишньої системи не існує взагалі ніякого".
Нещодавно Президент РФ Володимир Путін заявив, що питання з Кримом у складі Росії закрите. - "Народ Криму рішення прийняв, проголосував. Питання історично закрите, повернення до колишньої системи не існує взагалі ніякого".
Не хотілося б поправляти "великого" президента РФ, але дане висловлювання подібне більше на базарну сварку, аніж серйозну поведінку керівника держави. По-перше, у Криму є тільки один народ - кримськотатарський, а він якраз за Крим у складі України, всі інші мешканці – представники інших народів і націй. По-друге, історично дане питання закрити не можна, навіть якщо дуже хочеться Путіну. Тому що півострів належав до різних систем. Чому Путін вирішив, що те, що він сказав, не буде оспорюватися?
На думку російського доктора історичних наук, професора Андрія Зубова, Крим багато разів попадав під юрисдикцію Москви, але щоразу Росія втрачала його. Більше того, за часів володіння тогочасної Росії Крим нагадував пустелю. А те, що було, було тільки завдяки Україні, бо формально хоч Крим ще і не був Українським, але фактично він був Українським завжди завдяки фактичній економічній, сільськогосподарській та іншій підтримці. Якщо вірити російському професору, то як не крути і не "махай кулаками", Крим все-рівно буде українським. Який би ми аспект не взяли, логічне виходить на користь України.
- В історичному аспекті Крим належав до різних цивілізацій. Відомий російський вчений, доктор історичних наук, професор Валерій Возгрін у своїй роботі: " Історичні долі кримських татар" детально описав хто і коли, які народи населяли кримський півострів. До того ж, професор Возгрін науково пояснив і довів, чому кримські татари є корінними жителями Криму, і є окремим історичним народом-нацією нащадками попередніх цивілізацій. Нагадаємо, що Крим заселяли: таври, кімерійці, скіфи, греки, сармати, готи, римляни, гуни, хозари і мадяри, печеніги і половці і так далі. Нагадаємо також, що Крим був турецьким більше трьохсот років. Уже ближче до сучасної історії у війнах за рускій Крим 80% солдатів були українцями. Герої війн за Крим адмірал Нахімов і матрос Кішка були українцями. У цілому, останнім часом Крим належав Україні довший час, аніж Російській Федерації. Не треба забувати і післявоєнний принцип непорушності кордонів, а передача РФ Криму Україні у 1954 році відбулася правомірно у межах законів тодішнього радянського союзу.
- У географічному аспекті півострів має перешийок з материковою частиною України. З материком є зв'язок як залізничний, так і автомобільні дороги, водні канали і електричні мережі. Навіть Кримські гори і Карпати виникли приблизно в один час.
- У соціально-економічному аспекті теж економіка була спільна. Київ завжди вкладав чималі кошти на розвиток півострова. Туристична галузь, сільське господарство, промисловість відродилися у часи, коли півострів належав Україні.
- В юридичному аспекті Крим належить Українській державі. Фактично усі країни світу визнають Крим окупованою Росією частиною України. При цьому стаття Статуту ООН, на яку посилається РФ, обґрунтовуючи свою позицію, якраз заперечує законну приналежність Криму Росії. Тобто відповідна стаття Статуту ООН застосовується РФ на власний розсуд, як вигідно імперії. Крім того, якщо не визнавати юридичну законність радянських актів, згідно з якими Крим – Український, то треба визнати незаконними ВСІ акти СРСР, оскільки всі процедури прийняття акту, за яким Крим належить Україні, були повністю дотримані згідно з чинним на той час законодавством! Ніхто ці акти в установленому порядку, як відомо, не оскаржував і не скасовував. Отже загарбницька політика Кремля щодо України не може визнаватися юридично законною і правовою.
- В ідеологічному аспекті хочеш-не хочеш, а визнавати крах "руского міра" доведеться. Навіть за простими підрахунками, без брехливої агітації Росії, кількість населення, яке не може підтримати Крим у складі РФ, більша. Це етнічні кримські татари і українці. За словами того ж професора Андрія Зубова, питання Криму можна вирішити за результатами референдуму. Але не того сфабрикованого під дулами автоматів зелених чоловічків і на швидкоруч, а довготривалого обговорення з чесною агітацією зацікавлених сторін. Крім того, у референдумі, на думку Зубова, мають взяти участь і депортовані вихідці з Криму, які народилися в Криму, або народилися їхні предки, і які на сьогодні проживають в інших державах, наприклад в Казахстані.
- Є ще силовий аспект. На нього і розраховує Володимир Путін. Скоріш за все, пан Путін вважає, що - "сила є – розуму не треба". Правда пан Путін забуває інше народне прислів'я - "на кожний лом знайдеться інший лом".
Диктувати Україні можна було два роки тому, але і тоді Росія була заслабка, щоб проковтнути намічене. У Москві думали, що, розвалюючи зсередини Українську армію, вони легко з вітерцем на танках проїдуться Україною. Але так не сталося. Не станеться цього і з твердженням Путіна, що питання Криму закрите. Пан Путін може говорити подібні заяви для свого обдуреного російського обивателя, але українці сприймати подібні висловлювання всерйоз не будуть. Українська влада каже, що питання повернення Криму до України має виключно мирний дипломатично-правовий шлях. З цим потрібно погодитися, проливати кров на догоду сумнівним політикам не потрібно. Рано чи пізно, у Росії самі зрозуміють, що утримувати Крим для того, щоб "хохлам" насолити, не має сенсу, і півострів вчергове повернеться на своє місце в усіх сенсах. Крім того, не потрібно бути сильним аналітиком, щоб спрогнозувати нездатність РФ утримувати окуповану територію довший час, коли санкції світових держав витягують з державного резерву РФ останні гроші.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
45523
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
22984
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16388
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12890
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11056