Україна й Європа мають спільні проблеми та виклики
Погляд на Європейський бізнес-саміт у Брюсселі крізь українську призму.
Нещодавно повернувся з Європейського бізнес-саміту, який відбувся 1–2 червня у Брюсселі. Здавалось би, у країн ЄС та України на порядку денному мають стояти зовсім різні питання та виклики. Та захід показав, наскільки близькою нам є сьогоднішня європейська проблематика.
Ключових тем саміту було три: розвиток цифрових технологій, Brexit (можливий вихід Великої Британії з Євросоюзу) та політичне й економічне майбутнє Європи. Всі вони виявилися досить інформативними і для української делегації.
Досить несподівано центральну пленарну панель було присвячено саме цифровим технологіям. У своїх виступах спікери висловили насторогу з приводу того, що Європа все більше відстає у цій сфері від США. Американські інноваційні компанії зростають експоненціально, й наздоганяти їх дуже важко. Більш того, в Євросоюзі також нарікають на відтік кваліфікованих кадрів, і теж у західному напрямку. Знайома картина, чи не так?
Однією з основних причин такого стану речей називали бюрократичність Європи. Один зі спікерів саміту дотепно зазначив: коли з'являється якась інновація, американець каже «Let's do it!», китаєць — «Let's copy it!», а європеєць — «Let's regulate it!». Щоб скоротити відставання в інноваціях, на саміті були сформульовані три рекомендації: розвивати digital-освіту (буквально з дитячого садка), зменшити регулювання та надавати інноваційним компаніям державне стимулювання. Впевнений, що Україна має робити те саме.
Тема Brexit, на перший погляд, нас не стосується. Але лише на перший. На саміті мені вдалося поспілкуватися з британськими бізнесменами, й вони кажуть, що еліта їхньої країни розуміє важливість перебування Великої Британії в ЄС, але хоче інших умов. Як приклад вони наводять розміри сальдо торговельного балансу: мінус 150 млрд євро у Великої Британії та плюс 250 млрд євро у Німеччини. Вільна торгівля не завжди справедлива. Крім того, податки на Туманному Альбіоні нижчі, ніж в ЄС, і вони не хочуть їх вирівнювати, щоб не втратити інвестиційної привабливості. Й це гарний приклад для України — нам також варто вчитися економічному патріотизму та виборювати вигідні умови, а не сліпо виконувати вимоги західних партнерів.
Коли мова йшла про майбутнє Європи, багато застережень було висловлено щодо зростання популізму в політиці, причому часто з націоналістичним нальотом. Сьогодні ЄС переживає певні економічні складнощі, й національні уряди взяли звичку звинувачувати в усіх негараздах Брюссель. Це створює центробіжні настрої, хоча Європейський Союз усе ще залишається дуже потужною структурою. Україна так само, якщо не більше, страждає від популізму політиків, і нам також треба шукати відповідь на цей виклик.
Хочу зазначити, що Україна була представлена на саміті великою делегацією, а наші бізнесмени виступали на дискусійних панелях. Також у рамках саміту було влаштовано окремий український захід, який привернув дуже велику увагу учасників не тільки смачними стравами, а і цікавими презентаціями можливостей для інвестицій в нашу країну. Отже, зацікавленість до України є, проблеми перед нами стоять спільні, тож можна і треба їх вирішувати спільно з Європою.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 485
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 446
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29289
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19250
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
15449
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12935
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10960