За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею
Як виглядає процес перевірки забудовника, на які «дзвіночки» варто звертати увагу і чому документи — не завжди гарантія безпеки.
Під час пошуків квартири в Києві жінка натрапила на вражаючу пропозицію:
- ціна нижча за середню на ринку
- у подарунок — автомобіль (можна обрати одну з трьох моделей)
- додатково — оплата таксі на перегляд житла
Все це виглядало надто привабливо, щоби одразу довіряти. Сумніви виникли одразу — надто багато "бонусів", надто мало конкретики. Щоби розібратися, необхідно було перевірити забудовника та сам проєкт: які дозволи, чи є судові спори, хто фактично стоїть за компанією. Перевірка виявила те, що не було видно на сайті — і допомогла прийняти зважене рішення.
Ми почали з аналізу сайту. Там забудовник детально розписав всі переваги ЖК, дав посилання на соцмережі та навіть виклав дозвільні документи. На перший погляд, все як і має бути.
При детальнішому аналізі виявилося підозріле:
- соцмережі компанії створені всього близько місяця тому. Це ще не доказ шахрайства, але все одно «дзвіночок»;
- за геолокацією, де ведеться будівництво, Google чомусь показав інший ЖК. Фото були ті ж самі, але назва та сайт – інші. У відділі продажів пояснили, що на І-II чергу будівництва діяв один сайт, на III – інший;
- на сайті не було зазначено дати здачі ЖК в експлуатацію. Зі слів відділу продажів є 3 черги будівництва. Перша – вже здана і заселена. Здача другої черги запланована на кінець 2025 року, а третьої – на 4 квартал 2026 року.
Телефоном менеджер запропонував купити готові квартири першої черги. Деякі з них можна придбати вже з орендарем. Звучить як приваблива інвестиція. Втім, дивно: зазвичай хороші ЖК розпродані до моменту введення в експлуатацію. А цей чомусь не продається, та ще й за ціною вдвічі меншу за ринкову.
Щобільше, запропонований ЖК не розміщений на жодному сайті з продажу нерухомості. Мова йде про популярні портали: DIM.RIA, ЛУН, Flatfy, Rieltor.ua.
Документи на будівництво
Компанія планувала збудувати 5-поверховий будинок із мансардою. Тож нас зацікавив дозвіл на будівництво.
З реєстру дозвільних документів за запитом по коду ЄДРПОУ компанії та за кадастровим номером земельної ділянки дозвільна документація на будівництво відсутня. Але відділ продажу надав нам будівельний паспорт, запевняючи, що це і є дозвільною документацією.
Проте будівельний паспорт – це документ, який містить вимоги до будівництва індивідуального житлового, садового чи дачного будинку не вище 2 поверхів, без мансарди та площею до 500 кв. м.
Будівельний паспорт НЕ Є дозволом на будівництво багатоквартирного будинку і не замінює цей дозвіл, отже у відділі продажу вводили в оману.
Крім того, нас цікавила наявність містобудівних обмежень. Тож ми запросили і цей документ. Виявилося, що за містобудівними обмеженнями гранична висота об’єкта має бути не вище 3 поверхів без урахування мансарди.
Як це пояснили менеджери? Цитата: «0-й поверх не вважається за поверх. Мансарда теж не вважається за поверх і може бути дворівневою з юридичного погляду».Проте нам так і не відповіли: як можна купити квартиру на 4 чи 5 поверсі, якщо його в принципі не повинно там бути?
Цікавим ще було те, що усі надані відділом продажу документи стосувалися різних об’єктів за трьома адресами й не мали стосунку до конкретної квартири. Схоже, головним було — показати товсту папку, а не дати реальні підтвердження щодо конкретної квартири.
Земельна ділянка
Земля, де проходить будівництво, перебуває у приватній власності забудовника. Це плюс. Проте на цьому позитивні моменти закінчуються.
Ця земля неодноразово була поділена. Цільове призначення однієї з ділянок: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Друга ділянка призначена для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
Про ще це говорить? Максимум, що можна збудувати на цій землі – це житловий будинок індивідуального типу та господарські будівлі чи споруди.
Проте на жодній з ділянок не можна будувати багатоквартирні будинки, кафе, магазини та інші атрибути сучасних ЖК. Для цього цільовим призначенням земельної ділянки має бути: 02.03 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».
Невідповідність будівництва цільовому призначенню земельної ділянки – суттєве порушення законодавства. Це створює значні ризики для інвестора.
Компанія-забудовник
Далі ми взялись за комплексну перевірку компанії-забудовника. Перше, що побачили: основний вид діяльності – купівля та продаж власного нерухомого майна. Аж ніяк не будівництво. Хоча цього вимагає законодавство.
Далі ми знайшли податковий борг до 2022 року (з 2022 року дані не відображаються). В Єдиному держреєстрі судових рішень знайшли рішення за позовами вкладників, де з компанії стягнули вкладені гроші. За цими рішеннями відкриті виконавчі провадження.
Також компанія-забудовник опинилася серед боржників по спожитій електричній енергії на суму 125 000 грн.
Що в результаті
Завдяки ретельній перевірці клієнтка зберегла свої кошти та уникнула потенційних юридичних проблем. Адже така інвестиція могла б обернутися наступним:
- будівництво так і не буде завершено;
- об’єкт не введуть в експлуатацію, відповідно — оформити право власності на квартиру стане неможливо;
- повернення інвестованих коштів є малоймовірним;
- у найгіршому випадку — зведену будівлю можуть зобов’язати демонтувати як таку, що зведена з порушеннями.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 466
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 441
- Реформа "турботи" 91
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18907
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12524
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10390
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
9191
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8580