Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.09.2016 10:19
Надурочні роботи для жінки, що має дитину, визнану інвалідом III групи
В даній статті встановлюється правомірність залучення до надурочних робіт жінки, яка має дитину, що в свою чергу визнана інвалідом III групи.
Суб’єктномускладу безпосередніх учасників трудових відносин властиві відповідні ознаки.Зокрема він охоплює різних за своїм юридичним статусом осіб, що маютьгарантовані їм права і виконують покладені на них обов’язки. Одним з такихсуб’єктів є жінка, що має дитину, визнану інвалідом III групи. Чи можна такого працівниказалучати до надурочних робіт без його згоди?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих зприводу робіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з визначнихучасників трудових відносин. Зокрема такіособи, уклавши трудовий договір, своєю добросовісною працею сприяють ефективнійрозбудові України, як правової та суверенної держави, а також істотному зростаннюматеріального добробуту своїх родин.
Трудове законодавство гарантує найманим працівникамправовий статус, що, будучи багатогранним, водночас включає в себе різноманітніелементи, одними з яких є соціально-економічні права. Згадані юридичні можливості,отримавши належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, повинні забезпечитиекономічну свободу даних учасників трудових відносин, та всебічних розвиток такихосіб, як законослухняних особистостей.
Право на працю є одним з найвизначнішихсоціально-економічних прав. Таку можливість національний законодавець закріпив унормах, що охоплені ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
. Чиннимзаконодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру своєчасної та ефективноїреалізації вищевказаними особами згаданого права. Зокрема добропорядний громадяннезалежної України, який хоче працювати, укладає трудовий договір про роботу напідприємстві, установі, організації або з фізичною особою, про що закріплено в ч.2 ст. 2 КЗпП України.
Однак не потрібно забувати про те, щовищезгаданій реалізації притаманні своєрідні особливості. Зокрема необхіднознати те, що ефективна діяльність тих або інших органівзаконодавчої, виконавчої та судової влади спрямована на якісний та своєчаснийзахист різних за своєю суттю людських цінностей. До когортиостанніх належать: сім’я, дитинство, материнство та батьківство, що в свою чергупідтверджено ч. 3 ст. 51 Конституції України.
Чіткий та недвозначний зміст вищезазначеноїнорми в частині з’ясування правил, якихдотримується працедавець під час здійснення надурочних робіт, отримав належну конкретизаціюв інших законах. Як це розуміти?
Національним законодавством передбаченобезпосередні вказівки про те, що окремі працівники виключно за їх згоди можутьзалучатися працедавцем до виконання надурочних робіт. Зокрема згідно з ч. 3 ст.63 КЗпП України одними з таких учасників трудових відносин є жінки, що в своючергу мають дітей, які у відповідному порядку визнані інвалідами.
Таким чином, національне законодавство забороняєпрацедавцю вчиняти дії, що є аморальними і/чи протиправними. Зокрема такаособа не може залучати до надурочних робіт окремих працівників, що непогодилися їх виконувати (наприклад, жінку, яка має дитину, визнану інвалідомIII групи).
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
Топ за тиждень
Популярне
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
44780
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
21434
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 15654
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12798
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11043
Контакти
E-mail: [email protected]