В даній статті розглядається юридична можливість правомірного розірвання трудового договору з найманим працівником, який, виконуючи виховні функції, водночас вчинив аморальний проступок, що в свою чергу є несумісним з подальшим виконанням таким трудівником
Працедавець єодним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Правовий статус, якийгарантований вказаній особі, є вельми багатогранним. Зокрема чиннезаконодавство дозволяє такому учаснику трудових відносин розірвати трудовийдоговір, який в свою чергу є строковим чи безстроковим, з працівником, який,виконуючи виховні функції, водночас посмів вчинити аморальне діяння, що єнесумісним з подальшим виконанням такою особою обов’язків, передбаченихтрудовим договором. Виникає природне запитання: чи зобов’язаний працедавець,звільняючи зазначеного трудівника, отримати на вчинення такої дії згодупервинної профспілкової організації?
Правове регулювання вищевказаного питаннявідбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентаціятрудових відносин, безпосередню участь в яких бере працівник, що виконуючивиховні функції, в той же час насмілився вчинити аморальний проступок, який всвою чергу є несумісним з подальшим виконанням таким трудівником зазначеноїроботи, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року №254к/96-ВР (надаліпо тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів пропрацю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).
Трудовіправовідносини, будучи врегульованими юридичними нормами, які утворюють розгалуженусистему трудового права, мають відповідні риси. Зокрема суб’єктний складзазначених стосунків, будучи дуже різноманітним, водночас включає в себе тихабо інших осіб, що мають гарантовані їм права, а також виконують покладені наних обов’язки.
Найманийпрацівник є одними з основних суб’єктів трудових відносин. Така особа, працюючиза строковим або безстроковим трудовим договором, водночас створює певні блага,які в свою чергу приносять істотну користь суверенній та незалежній Україні, атакож її законослухняним громадянам.
Чиннимзаконодавством передбачено певні гарантії найманим працівникам. Зокрема згідноз ч. 6 ст. 43 Конституції України вищезазначені особи мають право на якіснийзахист від незаконного звільнення.
Чіткийта недвозначний зміст цієї норми в частині можливого припинення трудовихвідносин з особою, що насмілилась порушити трудову дисципліну, конкретизують інші закони. Зокрема ч. 1 ст. 43КЗпП України передбачено юридичну норму про те, що розірвання трудовогодоговору з працівником, який, виконуючи виховні функції, водночас вчиниваморальний проступок, що є несумісним з подальшим виконанням зазначеною особоютакої роботи, може бути проведено виключно за обов’язкової наявностіпопередньої згоди, яку в свою чергу надана виборним органом (профспілковимпредставником), первинною профспілковою організацією, членом якої є такийтрудівник.
