В даній статті розглядається доцільність гарантування права на заповіт неповнолітній фізичній особі, яка записана батьком чи матір'ю дитини
Загальновідомо,що окремі суб’єкти цивільно-правових відносин володіють правом на складеннязаповіту. Чи можуть вчинити вищезазначений правочин фізична особа, яка,записана батьком чи матір’ю дитини?
На моюдумку, вищевказаний суб’єкт цивільно-правових відносин володіє правом наскладення заповіту. Зазначений підхід ми спробуємо підтвердити за допомогоютаких суджень.
По-перше, право на заповіт гарантовано невсім учасникам правовідносин. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК Українивчиняти вказаний правочин можуть тільки фізичні особи, що володіють повноюцивільною дієздатністю. Така здатність виникає з обов’язковим настанням певнихюридичних фактів. Тобто, ч. 1 ст. 34 ЦК України закріплює в собі безпосереднювказівку про те, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досяглаповноліття. Однак не треба забувати про те, що надійним підґрунтям ймовірногонадання окремим суб’єктам правових відносин такої здатності є інші юридичніфакти, зокрема так звана «емансипація».Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 35 ЦК України повна цивільна дієздатність можебути надана неповнолітній фізичній особі, яка записана батьком чи матір’юдитини.
По-друге, неповнолітні батьки володіютьвідповідним правовим статусом. Зокрема згідно з юридичною нормою, передбаченою ч.1 ст. 156 СК України, вищезазначені особи мають такі ж права та обов’язки стосовносвоєї дитини, як і повнолітні батьки, й можуть їх здійснювати самостійно. Іншимисловами, батьки, які не досягли повноліття, володіють повною цивільноюдієздатністю Наприклад, вказані суб’єкти правових відносин самостійно можутьвчиняти різні за своїм змістом правочини, одним з яких є заповіт.
По-третє, відсутність в фізичних осіб, що,будучи за віком неповнолітніми, водночас записані батьком або матір’ю дитини,права на складення заповіту, обумовить обов’язкове настання певних за своєюсуттю правових наслідків. Зокрема зазначені учасники правових відносин незможуть розпоряджатися тієї чи іншою частиною майна, що належить їм на правіприватної власності, шляхом вчинення певних правочинів, одним з яких є,наприклад, заповіт.
