Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського
Це не зроблять ані МОН, ані чиновники-реформатори без практики. Але це зможе зробити Президент — якщо почує тих, хто ще вміє пропонувати рішення, а не лише просити грошей.
Шановний Володимире Олександровичу!
Звертаюся до Вас як громадянин, учений та винахідник (приблизно 500 патентів та винаходів), який має 65 років трудового стажу, переважно у сфері освіти (Казахстан — Карагандинський політехнічний інститут, Україна — Хімтехуніверситет Дніпра – ДХТІ, ДРІДУ НАДУ). Паралельно 15 років працював позаштатним експертом НАТО у наукових програмах «Наука в ім’я миру», а також у галузевих НДІ хімічного профілю. Тісно співпрацював із ВО «Союзреактив» Мінхімпрому СРСР (створив і керував Галузевою лабораторією БМУ та ГАПСів, Відділенням НДІ ІРЕА в Дніпрі), брав участь у роботі комісій ДКНТ, а також створив і очолював кілька підприємств технологічного середнього та малого бізнесу.
За ці роки я спостерігав, як українська система освіти та науково-технічного розвитку переживала неодноразові реформи — на жаль, здебільшого запозичені, неосмислені та руйнівні для національних інтересів. Ми наблизилися до межі втрати інтелектуального суверенітету. Настав час системного переосмислення.
Протягом усього життя я був переконаний: кадри вирішують усе, тому головною сферою своєї діяльності обрав вищу освіту. Пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача кафедри, паралельно досліджував і впроваджував сучасні методики викладання. Під час участі у програмах НАТО мав змогу вивчити досвід найкращих університетів світу. Особливе враження справила китайська програма “Тисяча талантів”, яка активно залучає вчених, створює сучасні лабораторії, інтегрує університети в індустріальні стратегії. Україна могла б зробити те саме — швидше, дешевше, ефективніше. У нас є кадри. Є методики. Залишається лише політична воля.
Багато з того, що я розробив, було апробовано на кафедрі обладнання хімічних заводів ДХТІ. Результати цієї діяльності висвітлено на моєму Інтернет-порталі “Інноваційний технологічний бізнес” — www.invest.ho.ua. Найважливіші досягнення:
- Розробка системно-синергетичної методики навчання винахідництва, яка дала понад 500 рішень, впроваджених у промисловість. Сотні студентів навчилися мислити як винахідники.
- Реалізація реальних виробничих і екологічних проєктів, створення моделей взаємодії університетів з підприємствами.
- Запровадження концепції інтелектуального волонтерства для передачі досвіду старшого покоління молодим фахівцям.
- Створення спецкурсів з інноваційного технологічного бізнесу, підтриманих Європейським форумом зі сталого розвитку у Будапешті.
- Один з перших в Україні студентський бізнес-інкубатор.
- Організація виробничої практики найкращих студентів на хімічних підприємствах.
- Впровадження реального курсового та дипломного проєктування з наступним переходом випускників в аспірантуру або наукові школи кафедри.
На жаль, сьогодні все це — в минулому. Реформи, особливо під час війни, виявилися руйнівними. Зруйновано цілісність вищої освіти. Ми спостерігаємо:
- втрату викладачів і студентів,
- масовий відтік випускників за кордон,
- розрив зв’язку з реальним сектором,
- руйнацію наукових шкіл,
- відсутність попиту на інновації.
МОНУ не є реформатором — воно стало руйнівником. Як людина, яка все життя працювала в цій сфері, я не можу мовчати.
Я не прошу посад і не представляю жодної партії. Я звертаюся до Вас із надією, що вищу школу ще можна врятувати, якщо змінити державну політику у сфері науки, освіти та технологій.
ПРОПОЗИЦІЇ:
1. Повернення ідеї сталого розвитку як національної стратегії
- Визнати сталий розвиток основою нової національної ідеї.
- Виконати рішення ООН щодо проведення Десятиліття сталого розвитку у закладах освіти.
- Розробити Національну концепцію сталого розвитку (КУР) і забезпечити її імплементацію.
- Законодавчо закріпити сталий розвиток як національну ідею України.
2. Забезпечення єдності освіти, науки та промисловості
- Створити Державний комітет науки, техніки та освіти замість МОНУ.
- Відмовитися від болонської системи, яка зруйнувала інженерну школу, і повернути звання інженера.
- Запровадити двоступеневу модель підтвердження кваліфікації — диплом + атестація через 1–2 роки роботи.
- Передати вільні площі вишів малому та середньому бізнесу для створення навчально-виробничих кластерів.
- Об’єднання вишів має бути реальним, а не лише адміністративним — із синергією, а не бюрократією.
3. Захист інтелектуальної власності
- Створити національну службу з захисту та комерціалізації інтелектуальної власності.
- Забезпечити масове навчання винахідництва за системно-синергетичною методикою.
- Впровадити президентські стипендії за креативність, винаходи та оригінальні ідеї.
4. Підвищення якості освіти
- Академії педагогічних наук надати відповідальність за якість підручників.
- Укрупнити спеціальності, спростити навчальні плани, очистити від зайвих дисциплін.
- Відмовитися від ЗНО, повернувши університетам право самостійного відбору студентів.
- Забезпечити мультилінгвальність науки й освіти — без тиску, але з опорою на українську як державну мову.
- Припинити бюджетне фінансування сумнівних приватних навчальних установ.
Пане Президенте! Україна може й повинна побудувати нову систему науки та освіти, що забезпечить кадри, інтелектуальний продукт і глобальну конкурентоспроможність.
Це не зроблять ані МОН, ані чиновники-реформатори без практики. Але це зможете зробити Ви — якщо почуєте тих, хто ще вміє пропонувати рішення, а не лише просити грошей.
Я готовий:
- передати все напрацьоване,
- об'єднувати залишки професійного середовища,
- долучитися до реалізації — зокрема, у рамках міжнародних програм.
Але тільки якщо буде шанс бути почутим.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 478
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19155
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12775
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12445
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10733
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9479