Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
29.08.2013 16:35
"Не винуватий я!", або дещо про угоди про визнання винуватості
Угода про визнання винуватості є досить гуманною новацією КПК України, але використовувати її слід обережно, адже після укладення такої угоди ні про яку невинуватість мова вже йти не зможе...
Згідно зі ст.468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;
2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Процесуальний закон не містить диференціації щодо можливості укладенні угод в залежності від ступеню тяжкості злочину, однак закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України) та у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Звільнення від кримінальної відповідальності полягає у відмові держави від осуду винної особи, призначення їй покарання, його виконання та забезпечення щодо неї обмежень, пов'язаних із судимістю. Вчинення звільненою від кримінальної відповідальності особою нового злочину не утворює повторності відповідно до ч. 4 ст. 32 КК України. Всі заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню. Звільнення від кримінальної відповідальності може бути здійснено лише до закінчення строків давності (ст.49 КК України) та набрання законної сили обвинувального вироку суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність), кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувального вироку суду. Саме після цього моменту розпочинається етап відбування покарання. Тобто після набрання законної сили обвинувального вироку мова може йти лише про звільнення засудженої особи від покарання. Звільнення від кримінальної відповідальності не означає виправдання особи чи визнання її невинуватою. Визначені в КК України підстави звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючими. Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності за своїми наслідками є найбільш сприятливим для особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Однак про це положення закону чомусь не згадують під час досудового розслідування, оскільки надають перевагу кримінальному провадженню на підставі угод. Так, згідно зі ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Норма носить імперативний характер, і, за наявності усіх вказаних умов, має бути безумовно застосована.
Однак згідно ч.4 ст.469 Кримінального процесуального кодексу угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Очевидно, захисникам у кримінальному провадженні під час досудового розслідування необхідно ініціювати питання про закриття кримінального провадження судом у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України. Скажімо, дуже дивно бачити "гуманного" прокурора, який заради блага 17-річного хлопця наполягає на укладенні ним угоди про визнання вини у крадіжці металевого посуду з подвір’я сусідки.
У випадках, коли під час досудового розслідування (за наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності) все ж була укладена угода про визнання винуватості по даній категорії справ, потрібно ставити перед судом питання про відмову у затвердженні угоди та продовження судового провадження у загальному порядку. При судовому провадженні у загальному порядку обвинувачений, його захисник та законний представник мають право заявити клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України.
Також необхідно зазначити, що інститут кримінального провадження на підставі угод є недосконалим, окремі його положення вказують на порушення конституційних прав свобод громадянина. Так, відповідно до ст.62 Конституції України обов’язок доводити вину покладений на державу, однак на підставі угод такий обов’язок держави може нівелюватися, а кримінальне провадження на підставі угод може мати певні негативні наслідки, серед яких: можливі випадки притягнення до кримінальної відповідальності невинуватої у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення особи; уникнення кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин (особливо у випадках укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості).
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
Топ за тиждень
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 480
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28543
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19190
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
13241
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12826
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10796
Контакти
E-mail: [email protected]