Два преценденти перед прийняттям Постанови про паковання в Німеччині
Перед німецькою Постановою про паковання були два прецеденти, які вплинули на тлумачення екологічних принципів в ЄС
Перші кроки в напрямку європейського регулювання пакувальних відходів відбулися в 1982 році, коли уряд Данії ввів законодавство, яке вимагає, щоб все пиво та безалкогольні напої, розміщені на його ринках, продавалися в багаторазових контейнерах, в яких було повернуто депозит. Цей захід фактично заборонив використання металевих банок і пластикових пляшок для цих продуктів, оскільки вони, як правило, не підходять для повторного використання, хоча можуть бути перероблені.
Датський закон також передбачав, що всі контейнери для напоїв повинні отримати попередній дозвіл від влади. Це породило очевидну напруженість між датським законодавством і вільним переміщенням товарів на єдиному ринку, оскільки були створені умови, при яких виробники не датських напоїв понесли вищі транспортні витрати, ніж вітчизняні виробники, щоб створити необхідні країні системи повернення та поповнення.
Першою реакцією Європейської Комісії на скарги інших держав-членів про те, що Датський закон рівносильний протекціонізму, була пропозиція так званої Директиви 1985 року про банки для напоїв, спрямованої на узгодження національних законів відповідно з датським підходом. Проте, Рада відхилила це, і, оскільки критика датського законодавства посилилася, в 1988 році комісія порушила справу про датські пляшки (302/86, ECR 4607), прагнучи скасувати цей закон.
В одній з найбільш важливих постанов в прецедентному праві ЄС в галузі навколишнього середовища Суд підтримав екологічні цілі датського законодавства на тій підставі, що охорона навколишнього середовища є основною політикою ЄС. Тим не менш, він також заявив, що цей прецедент буде застосовуватися тільки в тих випадках, коли ще не було задовільного законодавства ЄС і де національні заходи були пропорційні масштабу вирішуваної проблеми.
Проблема вільної торгівлі та відходів знову виникла у 1992 році, коли бельгійська провінція Валлонія заборонила імпорт відходів з інших країн ЄС та інших регіонів Бельгії. Ембарго послідувало за різким збільшенням міжнародних перевезень відходів з кінця 1980-х років, особливо з Німеччини.
На карту поставлено юридичне питання: чи є відходи товаром, яким дозволено вільне пересування через ЄС відповідно до статей 30 і 36 Римського договору, або ж поводження з відходами слід розглядати як чисто екологічний питання.
Слід зазначити, що ЄС вже створив систему відповідно до Директиви 84/631/EEC щодо контролю транскордонних перевезень відходів, яка забороняє повну заборону і дає право тільки національній владі відхиляти вантажі там, де такі важливі державні заходи, як охорона здоров’я, під загрозою.
Це означало, що влада Валлонії не могла стверджувати, що були введені незадовільні заходи контролю з боку ЄС, як і уряд Данії стосовно контейнерів для напоїв. Проте, Європейський суд відмовився заборонити бельгійський закон (Справа C-2/90, Комісія проти Бельгії [1992] 1 ECR 4431), вирішивши, що стаття 130r СЕО, яка визначає, що шкода навколишньому середовищу повина бути усунута в її джерелі, застосовується в цьому випадку.
Таке тлумачення принципу означало, що, де це можливо, міжнародне переміщення відходів повинно бути зведене до мінімуму.
Таким чином, ця постанова встановила більш загальний принцип, згідно з яким в тих випадках, коли існує особливо гостра екологічна проблема, можуть бути надані «виняткові» виключення для вільного переміщення товарів.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 493
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 449
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
30559
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
19374
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19318
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13057
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11434