Китай став хранителем творчого багатства Шевченка
У Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка.
У вересні цього року у Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка - видатного українського митця. Цього українці чекали близько 3 років після підписання Програми культурного співробітництва між Україною та Китаєм. Це стало першим і рішучим кроком у сфері культури глобальної економічно-політичної програми “Новий Шовковий шлях. Один пояс – один шлях”.
Над проектом співпрацювали 2 сторони - Китай на Україна. Музей став першим у світі хранителем творчого багатства Шевченка, де ініціаторами створення виступали не самі нащадки митця, а китайський народ. Культурна спадщина Тараса Григоровича зацікавила багатьох китайських художників, які хотіли б з нею ознайомитись ближче. І ось це трапилось - жителі КНР отримали змогу пізнати творчість українського генія, а ми в свою чергу можемо ще більше пишатися славнозвісним кобзарем.
Крім того віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні (КНР) Лі Ген вже розповів про подальші плани розвитку проекту - присвятити 10 тисяч кв. м. художньої галереї "Лі Ке Жань" творчості Шевченка.
Важливим моментом є те, що наші товариші шанобливо поставились до постаті кобзаря і твердо заявили про намір щорічно 9 березня святкувати день народження українського поета і художника.
Хотілося б наголосити й на тому, що інші країни також зацікавились життям та творчістю Тараса Шевченка. Щоправда мова йде про віртуальні музеї. Всі надбання генія можна буде переглянути у цифровому розширенні - твори, картини, фото.
За допомогу у пізнавальній та пошуковій роботі віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні Юй Генхуей нагородив українців почесними грамотами та дав старт подальшій плідній співпраці.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24661
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17305
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12795
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5432