Битва за Протасів Яр виграна, але війна ще продовжується
Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
Протасів Яр - одне з наймальовничіших місць Києва. На 22 гектарах землі зберігся дикий ліс, який може стати регіональним ландшафтним парком для відпочинку киян. З початку 2000-х земельні ділянки на території Протасового Яру були віддані в оренду під забудову та передані у приватну власність. Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
З 1966-го року Протасів Яр був ландшафтним парком та відповідно зеленою зоною. Статус, що забороняв його забудову, було скасовано в 2002 році. Відповідні зміни тоді закріпили у генплані міста. 22 гектари землі протягом кількох років були віддані у приватні руки, зокрема, частина території опинилася в оренді у будівельної компанії з Дніпра. Завдяки зусиллям громади Протасового Яру вдалося зупинити будівництво багатоповерхового житлового комплексу, хоча суди в апеляціях ставали на сторону забудовника. У ЗМІ активісти розповідали про те, що їм погрожували та пропонували гроші, щоб вони не продовжували протистояння. Тобто варто розуміти, що на якомусь етапі була справжня війна. Зрештою громаді вдалося у червні цього року виграти процес, який вже оскарженню не підлягає - подальша забудова є незаконною.
28 липня два важливих рішення були ухвалені у Київраді. Перше - це повернення Протасовому Яру статусу зеленої зони у генплані міста, а друге - це погодження клопотання громади про створення на цьому місці ландшафтного парку. За цими рішеннями почнеться юридична та наукова робота з розробки документації, а далі місто повинно вступити у переговори з землевласниками, адже з 22 гектарів в оренді перебували лише 6 гектарів, які вдалось повернути за рішенням суду.
Власниками майже 3/4 території Протасового Яру є столична компанія, що, зокрема, володіє великою мережею АЗС. Варіанти розвитку переговорів можуть бути наступними: компанія добровільно передає місту цю земельну ділянку або ж місто викуповує її за символічну вартість, бо свого часу 16 гектарів землі були передані з порушенням законодавства. Які шанси, що приватна компанія на це погодиться? Майже ніяких, тому буде судовий процес.
Паралельно з цим, переконаний, що в найближчі тижні орендар-забудовник спробує оскаржити рішення Київради у суді. Отже, що ми отримаємо: два паралельні судові процеси проти громади та місцевої влади від колишніх орендарів та поки що власників земельної ділянки та знову ж таки - ризик погроз фізичної розправи з активістами. За оптимістичних прогнозів створення ландшафтного парку може зайняти три роки. Якщо доведеться проходити всі судові інстанції - навіть сім.
Варто зрозуміти, що забудувати земельну ділянку все одно не вийде. Вона отримає законодавчий захист. Це як у європейських країнах: ви берете в оренду середньовічний палац, але змінити фасад та зробити надбудову у два поверхи все одне не вийде.
Як виглядатиме ландшафтний парк Протасів яр? Зараз цим питанням займається місцева громада. Необхідно зберегти дикий ліс та рекреаційні зони без капітального будівництва. Максимум, що там може бути - це лавки, які не будуть шкодити екосистемі. Також там планують встановити сонячні батареї, які будуть забезпечувати освітлення та підсвітку на оглядовому майданчику з якого видно історичну частину Києва. Логіка полягає в тому, що, якщо залишити повністю дикий ліс, то рано чи пізно хтось знову купить ділянку або отримає її через суд.
Хто буде утримувати парк? Завдання міста - повернути всю територію у комунальну власність. Водночас громада Протасового Яру, яка є ініціатором та рушійною силою проекту, веде перемовини з кількома державними компаніями, а також однієї приватною міжнародною, щоб благоустрій та подальше утримання парку вони взяли на себе або ж розділили між собою. Це має бути іміджевий проект.
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
25113
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 18027
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 15470
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11064
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5448