Виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів, цінних паперів в депозит нотаріуса
Все що потрібно знати про виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів або цінних паперів в депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу
Інколи трапляються ситуації, коли кредитор з певних причин не може, або не бажає прийняти зобов’язання боржника. Постає логічне запитання «а що ж робити боржнику?»
Схожа проблема виникла й у мого клієнта, який зіштовхнувся з тим, що кредитор відмовився від прийняття грошових коштів, не надав розрахунковий рахунок, не відповідав на телефонні дзвінки, не дозволяв своєму представнику спілкуватись з боржником та його юристом, чим фактично позбавив боржника можливості виконати зобов’язання в добровільному порядку.
Для того, щоб швидко та в законний спосіб вирішити цю проблему ми скористались таким правовим механізмом, як внесення коштів в депозит нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Дійсно, це ефективний, передбачений законодавством, спосіб за допомогою якого можна безпечно виконати рішення суду, умови договору, або будь-які інші боргові зобов’язання тощо.
Крім того, у постанові КЦС ВС від 25 листопада 2019 року у справі № 320/10363/15-ц зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки.
Отже, зобов’язання боржника вважається виконаним з моменту перерахунку коштів на депозит нотаріуса, а тому кредитор, фактично, позбавляється можливості нараховувати пеню та штрафи за можливе несвоєчасне виконання обов’язку.
Сам факт того, що боржник використовує альтернативний спосіб виконання зобов`язання за правилами ст. 537 ЦК України свідчить про те, що він вжив усіх можливих заходів для належного виконання зобов`язання.
Варто врахувати, що процедуру та алгоритм внесення коштів на депозит нотаріуса передбачено у главі 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (зі змінами) (далі – Порядок).
Хочу наголосити, що будь-які порушення Порядку можуть стати причиною для оскарження такої нотаріальної дії, та відповідно, спричинити несприятливі наслідки для боржника в контексті належності виконання зобов’язання.
Після виконання зобов’язання в порядку ст. 537 ЦК України, приватним, або державним нотаріусом видається довідка про прийняття коштів на депозитний рахунок, яка підтверджує факт виконання зобов’язання, відсутності прострочення з боку боржника тощо.
Проте, інколи виникають ситуації, коли особа, яка внесла грошові кошти або цінні папери в депозит нотаріуса потребує їх повернення.
Відповідно до пп. 10.1 п. 10 Порядку повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за згодою депонента. Вимога про повернення грошових сум і цінних паперів і згода на їх повернення повинні бути оформлені письмово.
А тому, у разі необхідності, боржник може повернути свої кошти шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, якщо проти цього не заперечує кредитор.
Отже, якщо кредитор відмовляється, або з певних причин не має змоги прийняти зобов’язання, то в цьому випадку виконати зобов’язання можна через депозит нотаріуса. Такі дії зі сторони боржника будуть свідчити про добросовісність намірів та убезпечать від нарахувань пені, судових процесів, примусових стягнень тощо.
- Код професіоналізму: Чому медичний одяг став новою мовою довіри в системі охорони здоров’я Павло Астахов 18:54
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 419
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 369
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 271
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 213
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 93
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 39864
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 25894
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15247
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 13894
-
БЕБ провело одну з наймасштабніших операцій у 2025 році. Вилучено товару на 1,2 млрд грн
Бізнес 12781