Особливості валютного контролю при переведенні боргу за контрактом
Завжди актуальним для бізнесу залишеється питання уникнення судових конфліктів, на які витрачається купа коштів, часу та нервів. У цій статті висвітлено, як уникнути спору з фіскалами у сфері валютного конотролю при переведенні боргу за зовнішньоекономічни
Польща є надійним партнером та надає відчутну підтримку Україні у питаннях євроінтеграції. Таке партнерство стало підґрунтям також для зміцнення відносин у сфері бізнесу, що позитивно відобразилося на економічному зростанні країн. Водночас, відсутність гармонізованого законодавства та наявність різних національних грошових одиниць створює незручності для бізнес середовища в українсько-польських відносинах. В умовах функціонування ринкової економіки головним об'єктом валютного контролю є валютний курс національної грошової одиниці, зміни якого спричиняють відчутний вплив на розвиток як внутрішньогосподарських процесів, так і зовнішньоекономічних позицій тієї чи іншої країни. Для стабільності валютного курсу в Україні було вимушено введено ряд валютних обмежень щодо здійснення валютних операцій.
Так, Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України), як один з органів, який здійснює політику у сфері валютного контролю, з 2010 року у своїх роз’ясненнях запроваджувала обмеження щодо здійснення розрахунків за міжнародними договорами, зокрема, щодо погашення заборгованості шляхом уступки вимоги, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, переведення боргу.
На думку контролюючого органу такі обмеження повинні створювати перешкоди для нелегального відтоку капіталу з України. Однак, зазначені обмеження призвели до побічних ефектів: створили дискомфорт та перешкоди для ведення бізнесу за зовнішньоекономічними контрактами, у тому числі, в українсько-польських відносинах, а також спровокували судові конфлікти між контролюючими органами та українськими підприємствами.
За результатами аналізу вирішення даних судових конфліктів про скасування податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) щодо нарахування пені у зв’язку з порушенням строків розрахунків у валютних операціях, слід відмітити, що Виший адміністративний суд України (далі – ВАСУ) вирішує такі спори в основному на користь бізнесу. Зазначену тенденцію вирішення спорів можна відстежити в таких рішеннях ВАСУ (ухвали від 10.02.2013 №К/9991/40372/12; від 01.04.2014 №К/9991/3262/12, від 24.11.2014 №К/800/61926/13, №К/800/63470/13).
В обґрунтування своєї позиції ВАСУ застосовує ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», в якій передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Водночас, ВАСУ, вирішуючи справи на користь бізнесу, вказує на необхідність дотримуватися таких умов:
• правильно оформлювати документи;
• зміну форми розрахунків попередньо погоджувати з нерезидентом;
• не здійснювати розрахунки шляхом переведення боргу поза строками встановленими валютним законодавством.
Таким чином, при попередній домовленості з нерезидентом (Польща) про зміну форми розрахунків, укладення угоди щодо переведення боргу на іншого резидента (Україна) за міжнародним контрактом не буде суперечити положенням чинного законодавства України. Водночас, у разі правильного оформлення документів щодо зміни форми розрахунку перспективу вирішення можливого валютного спору на користь бізнесу – гарантовано.
Станом на сьогодні в діючому роз’ясненні органу ДФС в базі податкових знань під назвою: «Чи допускається уступка вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?» зазначено:
«Переведення боргу регулюється статтями 520-524 Цивільного кодексу України. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні суб’єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора».
Тобто, орган ДФС у даному роз’ясненні вказує на умови при яких може бути здійснено переведення боргу у валютних операціях та не вбачає у цьому порушення.
У зв’язку з тим, що роз’яснення не має деталізованого та персоналізованого характеру, українському підприємству для мінімізації ризиків винесення ППР необхідно звернутися за письмовою індивідуальною податковою консультацією до ДФС України як це передбачено ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому ст. 53 ПКУ встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому в письмовій формі.
Таким чином, Україна, обравши курс євроінтеграції, намагається запозичити досвід з питань валютного контролю від країн Європейського Союзу, в тому числі й Польщі. У зв’язку з цим в Україні відбувається поступова лібералізація контролю валютних операцій, а боротьба зі зловмисниками щодо незаконного виведення капіталу з України відбувається шляхом аналізу суті та змісту кожної валютної операції на предмет такого зловживання.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 478
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19161
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12786
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12559
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10742
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9504