Що чекає українські школи у Польщі в новому навчальному році
Польща була єдиною та останньою країною ЄС, яка не зобов’язувала переселенців іти у місцеві школи. В українців був вибір і можливість навчатися в українській школі. Тепер цього вибору не буде?
З 1 вересня 2024 року всі українські діти, які зараз через війну перебувають у Польщі, будуть зобов’язані піти до місцевих шкіл. Відповідний законопроєкт готує Міністерство національної освіти Польщі й він вже на завершальному етапі.
Підставою для внесення такого законопроєкту стало те, кілька десятків, а може і сотень тисяч українських дітей перебувають поза будь-якою освітньою системою, а отже не отримують шкільної освіти взагалі (не беремо до уваги навчання в школі онлайн, де діти отримують тест раз на семестр — оце і все навчання). Додатково понад 50-60 тис. українських учнів не охоплені польською освітою — за підрахунками Міносвіти Польщі, а неурядові організації навіть повідомляють про число у кілька разів більше.
Мотиви уряду Польщі — надати всім дітям шкільного віку якісну освіту — зрозумілі. Але є одне але. Бо обов’язок відвідувати місцеві (тобто польські) школи автоматично означає, що функціонування українських шкіл на території Польщі та підтримання таким чином зв'язку дітей з Батьківщиною втрачає актуальність.
Чому втрачає? Бо навчання тільки в українській офлайн школі не буде підставою для отримання виплат за програмами «800+» і «Добрий старт» (виплата на збори дитини до школи у вересні), на які розраховують більшість українських біженців. По суті, такі виплати отримуватимуть тільки ті, хто живе в Польщі з дитиною, яка навчається у місцевих школах чи відвідує місцеві заклади дошкільної освіти.
Українські школи в Польщі
Українських шкіл в Польщі доволі багато: це три «Перші українські школи» від фундації «Незламна Україна» у Варшаві, Кракові й Вроцлаві, «Школа "Материнка"» у Варшаві й Катовіце та Гданську; Варшавська українська школа (SzkoUA); PUSH School фундації «ОЦ «Діти України» у Варшаві; освітні центри фундації «Центр розвитку та допомоги», «Разом», є багато суботніх шкіл.
Навчання у таких школах здебільшого платне. І навчаються у них ті, хто обирає українську освітню систему свідомо. Мінусами для навчання у польських школах зазвичай є те, що “тягнути” навчальну програму на 100% польською мовою здатні не всі діти. Інтеграційні класи скорочуються або закриваються. Діти стикаються з булінгом або психологічним тиском. Крім того, сама програма й підходи польської освіти — інші. Іноді різниця між класами дорівнює одному втраченому року навчання, що катастрофічно для дітей випускних класів.
Більшість батьків хотіли б, щоб їхні діти вивчали українську мову, літературу та історію. Це важливо для них. Але у закладах освіти Польщі українознавчих предметів немає. Кілька разів представники MEiN говорили про необхідність запровадження таких уроків, але далі розмов діло не пішло.
Вибір без вибору
Польща була єдиною та останньою країною ЄС, яка не зобов’язувала переселенців іти у місцеві школи. В українців був вибір. Тепер цього вибору не буде?
Якщо спиратися на ту інформацію щодо законопроєкту, яка відома на цю мить, то зрозуміло, що школа повинна бути внесена в реєстри польської системи освіти: https://sio.gov.pl/sio та https://rspo.gov.pl/. Очевидно, що до цього всі українські школи в Польщі були частиною освітньої системи України, а не Республіки Польща.
І тут виникає основна перешкода.
Адже для того, щоб стати частиною польської системи освіти є тільки два виходи: або внести свої дані до реєстру освітніх закладів згідно з відповідним законом, або співпрацювати з польськими школами. Перший варіант — це отримання польської ліцензії, що дуже складно навіть в Україні, не кажучи вже про Республіку Польща. Окрім того, Польща не видає одну загальну ліцензію на школу, доведеться отримувати окремі ліцензії спершу на початкову школу і потім на ліцей (середню та старшу школи). Якщо до 1 вересня отримати ліцензію не вдається, наступне вікно з’явиться аж у 2025 році, тобто тільки напередодні навчального року. Другий варіант — більш реальний, слід підписати Меморандуми про співпрацю з діючими польськими школами та через них — зареєструвати всіх дітей у польській системі. Така школа стає підзвітною одразу обом міністерствам освіти — українському і польському, а це подвійне навантаження.
Якщо жодне з двох рішень реалізувати не вдасться, українській школі на території Польщі доведеться… закриватися.
На жаль, але простої реєстрації фундації чи громадської спілки на території Польщі — недостатньо. Форма “освітнього центру” не стане частиною офіційної польської освітньої системи.
У новому навчальному році 2024-2025 року всім українським школам, які діють в Польщі, слід підготуватися й почати шукати варіанти. Новий навчальний рік не за горами.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 467
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 442
- Реформа "турботи" 114
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 91
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18973
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12600
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10482
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
10078
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8796