Куди Вона їздила?
Здається, що Надія Савченко теж не дуже добре зрозуміла куди їздила. Мабуть, просто переплутала сесію ПАРЕ (орган Ради Європи) з сесією Європейського парламенту, куди українським депутатам можна хіба в гості зайти – ми ж поки що не член Євросоюзу.
Мене одночасно і потішила, і засмутила історія з «робочим візитом» Надії Савченко до «Європарламенту».
Я згадав власну історію першого відвідування Європарламенту років 10 тому в якості помічника народного депутата, і наші намагання розібратися в заплутаній структурі законодавчої та виконавчої влади Європейського Союзу. Наші колеги – працівники Європарламенту - жартуючи, порадили нам не дуже журитися бо, мовляв, євродепутати й самі часто не знають, хто й за що в Євросоюзі відповідає.
І здається мені, що Надія Савченко теж не дуже добре зрозуміла куди їздила, мабуть, просто переплутавши сесію ПАРЕ (орган Ради Європи) з сесією Європейського парламенту, куди українським депутатам можна хіба в гості зайти – ми ж поки що не член Євросоюзу. Сесія ПАРЄ, правда, була у січні цього року. А в понеділок всередині дня пані Надія аж ніяк не могла бути у залі Європарламенту, хоч вона про це стверджувала у соцмережах, бо за порядком денним жодних заходів вдень не відбулось.
І ще деталь - серед офіційних мов Європарламенту української мови поки що не значиться, ну і російської теж. Тож сподіваюсь (але дуже сумніваюсь), що пані Надія вільно володіє однією із мов держав-членів ЄС: англійською, французькою, німецькою чи якоюсь іншою із 24-ох.
Засмучує той факт, що роботу у Верховній Раді пані Надія прогулює регулярно – на пленарних засіданнях вона доволі часто відсутня. Однак тішить, що їздила до Європи (мабуть) не за державні кошти (напевно), бо відрядження їй у парламенті не підписувалось.
Трохи більше як за рік (а може і раніше, хто знає) будемо обирати новий склад Верховної Ради. Впевнений, що дуже багато хто з нинішніх депутатів буде добиватися народної довіри знову. Кажуть, люди серцем голосують. Занадто добрі в українців серця. Тому давайте уважно вивчати наших обранців і обирати не лише серцем, а й головою.
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
43229
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
18021
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 15420
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 14485
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12575