Збереження наукових пенсій для працюючих- плюс для Держбюджету!
І ми просто зобов'язані це зробити, щоб зупинити втрату золотого фонду нації - завідувачів кафедр, керівників наукових шкіл, наукових керівників докторантів та аспірантів. Вони ще принесуть користь Україні у ВНЗ, а не на пенсії!
Разом з Олегом Ляшком, Лілією Гриневич, Віталієм Курило, Тарасом Кремінем, Віктором Вовком та Віктором Кривенком зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) (реєстр. №2528), що покликаний без перебільшення врятувати кадровий науковий потенціал України.
Відповідно до прийнятого 2 березня 2015 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» працюючих науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах позбавили права отримувати спеціальну пенсію, залишаючи право на отримання пенсії на загальних засадах. При цьому середня пенсія, що призначена на загальних засадах, майже в 3 рази менша від спеціальної пенсії для наукових працівників. Як наслідок, з метою збереження раніше отримуваного рівня пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники змушені масово звільнятись.
При цьому необхідно зазначити, що в більшості випадків під дію внесених змін щодо пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників, потрапляють представники наукової еліти - доктори наук, які виходячи на пенсію продовжують працювати в науковій сфері, будучи, в тому числі науковими керівниками великої кількості аспірантів та докторантів.
Для науково-технічної сфери така тенденція може стати фатальною, адже згідно даних Держкомстату України в 2013 році половина докторів наук це працюючі пенсіонери, а майже чверть віком понад 70 років.
Таким чином, Україна втрачає значну частину науково-педагогічного кадрового потенціалу, що неминуче призведе до регресу, як освітньої так і науково-технічної сфери не в далекому майбутньому, а вже зараз.
Більше того, вказані зміни були запропоновані Урядом з метою скорочення видатків Пенсійного фонду та Держбюджету на 2015 рік за рахунок «спецпенсіонерів». Натомість згідно чинного законодавства, науковець, що звільнився з роботи і пішов на пенсію залишає за собою право отримувати спецпенсію. Тобто ефекту економії державних видатків не спостерігається, а чистий ефект від таких заходів занепад та фактичне знищення науково-технічної сфери.
Така ситуація потребувала оперативних радикальних дій. Запропонований нами проект Закону України (реєстр. №2528) зберігає права науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах отримувати пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Передбачаючи можливу скептичну реакцію щодо збільшення державних видатків хочу зазначити, що зареєстрований нами законопроект має унікальний механізм, що не тільки не збільшує видаткову частину бюджету, а навпаки має всі передумови до її зменшення. Адже фактично пенсіонер, що отримує спеціальну пенсію, повертаючись до наукової діяльності, зберігає право на отримання тієї ж пенсії, але в розмірі 85% (тимчасово до 1 січня 2016 року).
Отже, держава стимулюючи повернення наукового пенсіонера в науку отримує 15% його пенсії, а це в середньому близько 530 грн. за кожного.
Крім того, прийняття відповідних поправок, надасть можливість зберегти наукову наслідковість в питанні розвитку науково-технічного потенціалу країни.
- «Розумні строки» протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним. Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 457
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 439
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18787
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12373
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10138
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 7919
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
6635